Період, що настав після визвольної війни українського народу, був несприятливим для розвитку монументального живопису. Певні зрушення сталися в 70-х роках XVII ст. Тематично живопис залишається релігійним, однак основним змістом його стають гуманістичні ідеї.Монументальний живопис дерев'яних церков (передусім Західної України та Закарпаття) стоїть на межі між професійним малярством та народним примітивом. Галицькі настінні розписи збереглися в церквах Воздвиження та св. Юра у Дрогобичі, в церквах с. Сихів на Львівщині.Серед монументальних розписів мурованих споруд вирізняються розписи Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. Виконували розписи переважно живописці Лаврської іконописної майстерні.У другій половині XVII-XVIII ст. основним видом живопису залишається іконопис. У ньому розвиваються елементи нової іконографії, виявляються реалістичні риси, визначаються впливи тодішніх мистецьких стилів - бароко, рококо, класицизму, поширюється алегорично-симво-лічний, історичний та пейзажний жанр