Перша книжка кирилівського друку з’явилася:
Українці (у Кракові) 1491 р., Бєлград 1553 р., Цетиньє 1493 р., Москва 1564 р., Венеція 1493 р., Львів 1574 р., Білоруси (Прага) 1517 р., Остріг 1580 р., Вільна 1525 р., Київ 1617 р.Західні українці займають тут уже перше місце, а далі на схід друкарство посувається дуже поволі.
Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського змісту, різними мовами: церковно-слов′янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється від друкарства московського, де друкувалися книжкицерковні. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею , серед цілого слов′янства були українські. Перший друкар українських книжок був родом німець Швайпольт Фіоль. посіяні визначними слов′янськими першодрукарями зерна впали на добрий грунт, їх праця, як і праця продовжувачів їхньої справи, сприяла тому, що книгодрукування кінця XVI-XVIII ст. стало однією з яскравих сторінок української культури.
