Стабільність техніки – це високий ступінь постійності виконання дій.
Основні завдання технічної підготовки:
1) збільшення обсягу та урізноманітнення рухових умінь і навичок;
2) досягнення високої стабільності та раціональної варіативності
спеціалізованих рухів – прийомів, що складають основу техніки виду спорту;
3) послідовне перетворення засвоєних прийомів у доцільні та ефективні
змагальні дії;
4) удосконалення структури рухових дій, їх динаміки та кінематики з
урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів;
5) підвищення надійності та результативності технічних дій спортсмена в
екстремальних змагальних умовах;
6) удосконалення технічної майстерності спортсмена, відповідно до
вимог спортивної практики і досягнень науково технічного прогресу.
Засобами технічної підготовки є загальнопідготовчі, спеціально-
підготовчі та змагальні вправи, що повинні відповідати таким вимогам.
1. Вправи, що спрямовані на формування змагальних дій за частинами,
не повинні відрізнятись за головними структурними ознаками від відтворених
частин змагальної вправи.
2. Порядок формування чи перебудови фаз змагальної вправи залежить
як від особливостей структури, так і від підготовленості спортсмена, у тому
числі від наявного рухового досвіду. Чим складніша змагальна комбінація та
окремі елементи, тим важче потім дібрати всі вправи і сформувати необхідний
ритм всієї змагальної дії у цілому.
3. Незалежно від того чи вивчається дія зразу в цілому або частинами,
спортсмен повинен на першому етапі навчитися контролювати і коректувати
рухи (спочатку за допомогою здорового контролю, а потім без нього); для
цього необхідно знати головні «контрольні точки» в кожній фазі.
4. Удосконалювати навички окремих частин змагальної вправи доцільно,
якщо не виникають перешкоди для об’єднання окремих частин вправи в єдине
ціле.
5. Успішна реалізація завдань щодо формування нової техніки
змагальних дій і перетворення раніше набутих навичок на першому етапі (етап
початкового вивчення) визначається використанням методичних підходів і
прийомів, особливо коли вони відрізняються координаційною складністю і
зв’язані з максимальними зусиллями швидкісно-силового характеру.
До засобів технічної підготовки також відносять:
1. Технічні засоби:
засоби формування й уточнення уявлень про рух у свідомості спортсменів;
засоби, що вводять у навчання, різного роду орієнтири;
засоби термінової і надтермінової інформації про вправи, що виконуються;
тренажери для удосконалення рухових дій і розвитку спеціальних рухових
30
якостей;
засоби, що забезпечують страховку.
2. Прилади, що сприяють полегшувальному режиму виконання вправ:
підкидні містки для стрибків, батути, бігові, веслувальні й плавальні тредбани.
Схематично технічні засоби навчання відображені на рис.1.4.
Основними методами технічної підготовки є словесні, метод демонстрації
і практичні методи: вправи, що використовуються в цілому, і вправи, що
виконуються по частинах.
