Початкової підготовки
Попередньої базової підготовки
Спеціальної базової підготовки
Максимальної реалізації індиві- дуальних можливостей
Збереження досягнень
1)Етап попередньої, або початкової, підготовки (тривалість 1-3 роки) Завдання: - зміцнення здоров’я дітей; - придбання різнобічної фізичної підготовленості; - усунення недоліків фізичного розвитку; - оволодіння основами техніки виконання різноманітних фізичних вправ; - прищеплення інтересу до занять спортом; - визначення виду спорту для наступних занять. Засоби. Різноманітні вправи з різних видів спорту і рухливих ігор, що виконуються без значних фізичних і психічних навантажень. Технічна підготовка орієнтована на освоєння комплексу різноманітних рухових дій. Не слід прагнути стабілізувати зовнішню форму рухів, домагатися стійкого рухового навику. Необхідно концентрувати більше уваги на динаміку і ритм виконуваних вправ; це обумовлено досить швидким приростом фізичної підготовленості, що вимагає постійного коректування технічних параметрів виконуваних вправ
2)Етап початкової спеціалізації, або попередньої базової підготовки (тривалість 2-3 роки) Завдання: - різнобічна фізична підготовка і зміцнення здоров’я; - усунення недоліків у рівні фізичного розвитку і фізичної підготовленості; - створення рухового потенціалу (в тому числі відповідного специфіці майбутньої спеціалізації); - уточнення спортивної спеціалізації; - придбання досвіду участі у змаганнях; - створення стійкого інтересу до багаторічного спортивного вдосконалення. Засоби. Різноманітні вправи з арсеналу обраного виду спорту та інших видів спорту. Ті, хто займається, освоюють великий обсяг спеціально- підготовчих вправ. Однак, спеціальні вправи складають відносно невеликий обсяг у різноманітних фізичних вправах. Особливу увагу слід приділяти розвитку швидкості, координації і гнучкості. Технічна підготовка переважно будується на різноманітному матеріалі обраного виду спорту
3) Етап поглибленої спеціалізації, або спеціалізованої базової підготовки (2-3 роки) Завдання: - вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості; - вдосконалення техніки обраного виду; - вдосконалення психологічної підготовленості; - придбання досвіду виступів у відповідальних змаганнях. Засоби. Різноманітні вправи з арсеналу обраного виду спорту і суміжних спортивних дисциплін, що дозволяють удосконалювати специфічні рухові якості. Суттєво зростає обсяг спеціально-підготовчих вправ у загальному обсязі використовуваних засобів. Технічна підготовка будується на матеріалі обраної спортивної дисципліни. Особлива увага приділяється можливості стабільності виконання змагальних дій в різних умовах при різному функціональному стані.
4)Етап спортивного вдосконалення, або максимальної реалізації індивідуальних можливостей (тривалість 10-14 років) Завдання: - досягнення максимального рівня спеціальної фізичної та функціональної підготовленості; - вдосконалення технічної майстерності; - вдосконалення тактичної майстерності; - досягнення максимальних результатів у вибраній спортивній дисципліні. Засоби: спеціально-підготовчі та змагальні вправи. Максимальне використання засобів, здатних викликати бурхливий перебіг адаптивних процесів. Сумарні величини об’єму та інтенсивності тренувальної роботи досягають максимуму. Різко зростає змагальна практика і обсяг психологічної, тактичної та інтегральної підготовки. Засоби загальної підготовки переважно використовуються як відновлювальні.
5)Етап збереження досягнень (тривалість не обмежується, поки результати залишаються на досить високому рівні) Завдання: - вдосконалення технічної майстерності; - підтримання раніше досягнутого рівня фізичних і функціональних можливостей; - усунення окремих недоліків фізичної та технічної підготовленості; - підвищення психічної готовності. Засоби. Спортсмени, що знаходяться на цьому етапі, вже добре адаптовані до найрізноманітніших засобів та методів тренувальних дій, тому вони вже бажаних змін в організмі не викликають. Необхідно підбирати засоби і методи досить спеціалізовані, але раніше не застосовувані, ширше використовувати різні тренажерні пристрої, нетрадиційні комплекси вправ, а також засоби, стимулюючі підвищення працездатності (медико-біологічні, кліматичні тощо). Розв’язанню проблеми можуть також сприяти неспецифічні методи організації впливу тренувальних навантажень. Наприклад, при деякому 19 загальному зниженню обсягу навантажень, для тих хто тренується, відбувається концентрація навантаження на окремих етапах, з реалізацією ударних мікро-і мезоциклів з виключно високими за інтенсивністю навантаженнями. Підготовку на цьому етапі характеризує суто індивідуальний підхід при попередньому або навіть дещо меншому обсязі тренувальної роботи
