У період ранньої юності провідною діяльністю є учбово-професійна діяльність.
У старшому шкільному віці учбова діяльність суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків і справа тут не лише в поглибленні змісту навчання, у введенні нових учбових розділів, головна суттєва відмінність учбової діяльності старшокласників від учбової діяльності підлітків полягає в тому, що у старшому шкільному віці пред’являються значно вищі вимоги до рівня учбової діяльності, який передбачає досить високий розвиток абстрактного, теоретичного мислення, вміння старшокласників самонавчатись.
У більшості старшокласників ще з підліткового віку залишився мнемічно-репродуктивний рівень учбової діяльності, коли учні проявляють пасивність при засвоєнні знань, чекають коли їм матеріал повністю пояснить вчитель, а вони його лише запам’ятають, а потім відтворять. В таких старшокласників не сформоване вміння самостійно засвоювати новий навчальний матеріал, володіти навичками опрацювання інформації, отриманої з позашкільних джерел. Це означає, що дана частина старшокласників не підготовлена до самостійної пізнавальної діяльності, не володіє навичками самонавчання.. Така суперечність між мнемічно-репродуктивним рівнем учбової діяльності, який зберігся в старшокласників ще з підліткового віку і новими вимогами до їхньої самостійності в оволодінні знаннями виступає основними рушійними силами розумового розвитку старшокласників. Цей розумовий розвиток відбувається по мірі переходу старшокласників на більш високий рівень учбової діяльності.
У старшокласників як і в підлітків спостерігається вибіркове ставлення до учбових предметів. Проте, якщо в підлітків основною причиною такої вибірковості була якість викладання матеріалу вчителем, то у старшокласників головною причиною вибірковості у ставленні до учбових предметів є їх відповідність обраній старшокласниками майбутніх професій.
Психологами були виявлені певні мотиви ставлення старшокласників до учбових предметів:
1. Практичне значення предмету (на скільки цей предмет відповідає професійним інтересам старшокласника, допомагає отримати важливі практичні вміння та навички).
2. Пізнавальне значення предмету.
3. Суспільне значення предмету, його роль в науковому, культурному, господарському житті країни.
4. Якість, рівень викладання предмету вчителем .
5. Легкість оволодіння даним предметом.
6. Світоглядне значення предмету (наскільки цей предмет дозволяє пізнати загальні закони розвитку природи і суспільства).
Л У зв’язку з підвищенням теоретичного рівня учбової діяльності в цьому віці її більш високими вимогами до самостійності та активності школярів розвитком інших видів діяльності. Інтенсивно розвиваються психічні пізнавальні процеси старшокласників.
Загальною тенденцією розвитку цих процесів у даному віці є розвиток довільності пізнавальних процесів та здатності управляти ними. Наприкінці старшого шкільного віку учні повністю оволодівають своїми пізнавальними процесами.
Сприймання
Підвищується аналітико-синтетична діяльність при сприйманні об’єктів, розвивається така якість як спостережливість.
Увага
У старшому у шкільному віці домінує довільна увага, інтенсивно розвивається післядовільна увага, причому на відміну від підліткового віку, де домінує післядовільна увага була фрагментарною, епізодичною у старшокласників. Цей вид уваги стає більш стійким, наближається до рівня дорослої людини. Характеристики властивостей уваги:
а) увага стає більш стійкою;
б) обсяг уваги такий як у дорослих;
в) розвивається здатність до розподілу та переключення уваги.
У період ранньої юності спостерігається вибірковість уваги, яка пов’язана з пізнавально-професійними інтересами старшокласників.
Пам'ять
У старшокласників переважає довільна словесно-логічна, смислова пам’ять, проте не зменшується роль мимовільної пам’яті, просто даний вид запам’ятання набуває специфічного характеру, пов’язують з пізнавально-професійними інтересами старшокласника.
Старшокласники значно ширше, ніж підлітки вміють застосовувати прийоми смислового запам’ятання, дослівне запам’ятання матеріалу, яке ґрунтується на його повторенні, не є поширеним у цьому віці. Старшокласники вміють диференціювати мнемічні завдання (якісний матеріал потрібно запам’ятовувати дослівно, який передавати своїми словами, а з яким лише ознайомитись).
Мислення
Значне ускладнення учбової діяльності приводить до інтенсивного розвитку мисленнєвої діяльності старшокласників. У цьому віці розвивається найбільш інтенсивно такі якості розуму як самостійність, критичність мислення, його творчий характер. Більш високо, у порівнянні з підлітковим віком, розвиваються розумові дії та операції. Підвищується здатність до абстрагування та узагальнення матеріалу, вміння доводити свою думку, аргументувати свої висловлювання, аналізувати явища з різних сторін.
Розвиток всіх перелічених вмінь виступає основою для розвитку теоретичного, діалектичного мислення, опанування загальних переконань розвитку природи та суспільства.
Уява
У цьому віці бурхливо розвивається творча уява як компонент творчих здібностей, проте не втрачає свого значення і репродуктивна уява.
Мовлення
У період ранньої юності значно розширюється активний словниковий запас, відбувається його збагачення за рахунок наукової термінології, удосконалюється структура мовлення старшокласників, розвивається здатність чітко, виразно і логічно послідовно висловлювати свої думки.
