Пружні властивості біологічних матеріалів

Кісткова тканина. Основними матеріалами кісткової тканини є гідроксілапатит  і колаген. Перший з них є неорганічним матеріалом у формі мікроскопічних кристалів. Другий високомолекулярний волокнистий, еластичний білок. Кристалики гідроксіланатиту розташовуються між колагеновими волокнами . Така композитна будова кісток надає їм потрібні механічні властивості: твердість, пружність і міцність. Вони значною мірою залежать від індивідуальних умов росту організму та його віку.
М’язи. До їх складу входить сполучна тканина, що складається з волокон колагену та еластину. Через те механічні властивості м’язів подібні до механічних властивостей полімерів. Між пружними властивостями полімерів і кристалічних мономерів існує принципова відмінність. В останніх сили пружності повністю визначається зміною міжатомних відстаней. Полімери складаються з дуже довгих і гнучких молекул. Частини молекул перебувають хаотичному тепловому русі, через те їх форма і довжина постійно змінюється. Під дією навантаження молекули випрямляються у відповідному напрямі і довжина зразка зростає. В полімерах випрямлення молекул при навантаженні матеріалу та ковзання макромолекул триває значно довше, ніж повзучість в металах. В певній мірі процеси повзучості в полімерах аналогічні течії в’язкої рідини. Поєднання в’язкої плинності з високою еластичністю дозволяє називати деформацію, характерну для полімерів, в’язкопружною. Пружні та в’язкі властивості зручно моделювати.