терміни семінар 6

Іко́нопис — мистецтво писання ікон, вид живопису, має культове призначення. Іконописання, особливо характерне і розвинене у православній традиції, як і загалом у східному християнстві (православній, греко-католицькій, коптській, маронітській церквах тощо), широко поширене і популярне в Україні, Росії, Румунії, Греції, Сербії, Грузії та інших східно-європейських та близько-східних краях.
Кано́н — неизменная (консервативная) традиционная, не подлежащая пересмотру совокупность законов, норм и правил в различных сферах деятельности и жизни человека. Исследователи[1] выводят происхождение греческого термина «канон» от западно-семитского слова qānoeh/ḳānu, «тростник, камыш», обозначавшего в числе прочего тростниковый шест, использовавшийся в строительстве для точности измерений в качестве эталона длины.
Станко́вий живо́пис — рід живопису, твори якого мають самостійне значення і сприймаються незалежно від оточення. Буквально — живопис, створений на станку (мольберті).
Монумента́льная жи́вопись — разновидность монументального искусства, живопись на архитектурных сооружениях и других стационарных основаниях.
Фре́ска (від італ. affresco — свіжий) — живопис на вологій штукатурці, одна із технік настінного малярства, протилежна до «а секко» (розпис по сухому). Фресками називають також твір, виконаний у цій техніці.
Моза́їка — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.
Мініатюра книжкова- зроблені від руки малюнки, кольорові ілюстрації гуашшю, клейовими або акварельними фарбами,тушшю, пером в рукописних книгах, а також художньо-декоративні елементи цих книг - ініціальні літери, заставки, кінцівки та ін.