Мета навчання фонетики – формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок (to form phonetic competency).
Слухо-вимовні навички – навички фонемно правильної вимови всіх звуків при аудіюванні мовлення.
Ритміко-інтонаційні навички – навички інтонаційного та ритмічно привального оформлення мовлення, розуміння мовлення інших людей. Задачі навчання мови у середній школі: засвожння необхідних і доступних знань; формування автоматизмів сприймання; оволодіння механізмами артикуляції; поняття про основні інтонаційні моделі, наголос, ритміку.
Критерії відбору фонетичного матеріалу: відповідність потребам спілкування та нормативність (стилістична відповідність).
Принцип апроксимації – наближення до правильної вимови, яке досягається завдяки обмеженню обсягу фонетичного матеріалу що вивчається та наближеній артикуляції та інтонуванню. Цей принцип означає, що іншомовне мовлення учнів повинно бути наближеним до еталону літературної мови, що вивчається, але може містити незначні помилки, оскільки носії мови також часто порушують норми мови та мовлення, однак це не заважає взаєморозумінню комунікантів. У зв’язку з цим при оцінюванні мовленнєвої діяльності учнів учитель має право ігнорувати ті фонетичні, граматичні, лексичні помилки, які не впливають на смисл висловлювання і не перешкоджають розумінню. Терпимість вчителя до помилок знимає мовні бар’єри в учнів, підвищує їх мовленнєву активність і робить спілкування на уроці більш розкутим.
Методична типологія звуків англ мови: 1.Звуки, що майже співпадають (b, m, s, z, g, f, v, k, n) – метод імітації. 2.Звуки, що співпадають частково, але відрізняються за суттєвими ознаками (l-p, t-d) – аналітико-імітативний метод. 3.Звуки, що відсутні в рідній мові (h, r, w) - аналітико-імітативний метод. Як ми знаємо, букв в англійському алфавіті 26, а ось звуків майже в два рази більше — 44 (20 голосних і 24 приголосних).
Технологія формування навичок вимови. Етапи роботи з новим звуком. Засвоєння звуків шляхом імітації передбачає їх введення в мовленннєвому зразку і короткі інструкції стосовно того, що треба зробити, щоб із звука рідної мови отримати іншомовний звук.
Аналітико імітативний метод. 1.Введення нового звуку у мовленнєвому зразку у послідовності (фраза-слово-звук: this is a pen-pen-[e]). 2.Демонстрація звуку і його фонетичного символу. 3.Його диференціація. 4.Пояснення способу вимови. 5.Відтворення нового звуку учнями у послідовності (звук-слово-фраза).
Етапи навчання вимови: орієнтивно-підготовчий, тренувальний (формування артикуляційних навичок вправами на сприймання і вимову) і ситуативно-варіативний (уживання звуку у самостійному мовлення).
2.
