. У сучасних умовах швидкого розвитку науки і техніки проблема переходу на інтенсивний шлях розвитку стоїть і вирішується в усіх сферах суспільства і на всіх етапах формування особистості і фахівців. Також актуальна вона і для навчання іноземним мовам. Пошуки оптимальних шляхів вирішення цього питання, викликали (наприкінці 60-х - початку 70-х років нашого століття) появу методу, в основі якого лежить сугестивний вплив на учнів. Сугестивний напрям з'явився у зв'язку зі спробою болгарського лікаря-психотерапевта Георгія Лозанова використовувати сугестію як засіб активізації резервних психічних можливостей у навчальному процесі, зокрема, при навчанні іноземних мов. Наука, названа Лозановим
"сугестологією", розкриває, на його думку, механізми, які забезпечують вивільнення та мобілізацію резервних можливостей людини краще запам'ятовувати, засвоювати, спілкуватися.
Головні положення сугестивного методу: 1) створюються сприятливі умови для оволодіння учнями усним мовленням шляхом усунення багатьох психологічних бар'єрів; 2) більша увага приділяється зв'язку навчального процесу з особистими інтересами та мотивами учнів; 3) між викладачем та учнями встановлюються і підтримуються довірливі стосунки; 4) навчання проходить у двох планах — свідомому та підсвідомому, в яких діють обидві півкулі головного мозку; 5) мовний матеріал засвоюється в атмосфері гри, перевтілення, з використанням мови та рухів, а також драматизації творів мистецтва, що допомагає переключити увагу учнів із форми на сам процес спілкування; 6) активізація матеріалу проходить за допомогою драматизації, ігор, пісень, вправ на запитання-відповіді; при цьому учні виконують різні ролі, широко використовують невербальні засоби комунікації. Ідеї Г. Лозанова з'явилися відправним пунктом для побудови ряду методичних систем інтенсивного навчання іноземним мовам. Спочатку модель інтенсивного навчання іноземних мов розроблялася для застосування дорослого контингенту учнів в умовах короткострокових курсів, але надалі досвід успішної реалізації інтенсивного методу навчання і в інших умовах був позитивним. Нині інтенсивне навчання іноземних мов реалізується в різних методичних цілях, створюються діючі методичні системи. Це обумовлено різноманіттям конкретних цілей навчання іноземної мови різного контингенту учнів, а також різноманіттям умов навчання (сітка навчальних годин, їх кількість, наповнюваність навчальної групи). Послідовниками Г. Лозанова стали Г. А. Китайгородська, Н. В. Смирнова, І. Ю. Шектер та інші.
Г.О.Китайгородська – автор системи інтенсивного навчання «Метод активізації можливостей особистості і колективу». Суть методики полягає в формуванні комунікативних умінь письма при інтенсивних методах навчання іноземних мов, зокрема в методі активізації резервних можливостей особистості та колективу. В основі її лежить складна дидактична система інтенсивного навчання, метою якої крім формування стійких навичок та умінь у всіх видах мовленнєвої діяльності, в тому числі і писемної, є комплексний розвиток особистості, одержання загальноосвітнього, соціального, психотерапевтичного результату. Вона містить у собі вісім основних компонентів: викладач, студент, зміст (предмет), методика, колектив, засоби навчання, навчальне середовище і забезпечення навчального процесу. Вона розглядає учня як активного учасника педагогічного процесу, що творчо оволодіває знаннями та уміннями, які він з успіхом застосовує у своїй навчальній та життєвій діяльності.
1.
