Співомовка ñ невеликий вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка. Жанрові особливості твору такі: описується один комічний чи трагікомічний випадок, події зображаються стисло, динамічно. Героїв небагато. Кінцівка ñ це дотепний афористичний вислів. саме в них найвиразніше проявилися грані його таланту ñ прискіплива художня спостережливість, відтворення динаміки ситуації, увага до характеристичності поведінки нового людського типу.
Невеликий обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою. Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів, казок, приказок. Особливості змісту й композиції, характерні для народних анекдотів, бачимо й у співомовках: тут описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв'язка несподівана, часом - вражаюча; основних дійових осіб - одна-дві; твір завершується, як правило, гострим, дотепним висловом.
Подібні твори писали українські поети (Л. Боровиковський, Є. Гребінка) ще в першій половині XIX ст., але спеціальної назви їм тоді не давали. Остаточно визначився і утвердився цей жанр у творчості
С. Руданського. Термін "співомовки" поет створив шляхом сполучення двох слів: Співа (Муза) та мовити. Таку назву мали три рукописні книжки, підготовлені ним, очевидно, для друку,- "Співомовки козака Вінка Руданського", які не вийшли в світ чи то через цензурні заборони, чи то за браком коштів у автора для їх видання. У цих книжках - ліричні вірші, балади (небилиці), казки, байки, переклади. Отже, сам Руданський терміну "співомовки" надавав значення літературного роду, розуміючи під ним лірику та ліро-епос у цілому. І. Франко, який збирав розпорошені в рукописних списках твори поета і досліджував їх, застосовував назву "співомовки" тільки до одного жанру, за яким вона й закріпилася.
Співомовки Руданського мали значний вплив на сатирично-гумористичну творчість таких видатних майстрів художнього слова нової літератури, як І. Франко, Леся Українка, В. Самійленко та інші. Кращі традиції творчості "незрівнянного анекдотиста" успадковані й сучасною літературою: всі наші гумористи й сатирики зазнали певного впливу співомовок Руданського, особливо в період "учнівства", "проби пера". Такі твори є в доробку А. Крижанівського, П. Глазового та ін.
У співомовках показано байдужість до просьбî простолюду, вони пробігають їх живоî. Доки прохач сам не зосередить увагу на тому, що він прийшов з проханням, сам піп не здогадаєтьсяî. Це свідчення того, що Ñсвятихî мало цікавили турботи простих людей, для них найголовніше їх гроші, а не вони. А що вже говорити про любострастя попів і ксьондзів? Про це С. Руданський розповів у співомовці Сповідь. Піп може перетворити таїнствоî сповіді у звичайнісінький флірт, аби домогтися прихильності славної чорнобривоїî молодички. Він навмисне накриває її Ñпатролемî і зізнається їй у коханні. Але, як не дивно, дівчина не спасувала, вона вміє постояти за себе. Більша частина співомовки складається зі сцени залицяння попа до молодички, лише в останніх рядках С. Руданський вводить образ чесного і суворого чоловіка, що здогадався про залицяння попа, бо жінка забрехалася. І чоловік відповідає з гумором: Стережися, коли хочеш!... А то, як почую, То й тобі муки намелю, Й йому напитлюю! [6, 161] Повчальність твору основується на загальновідомому: рано чи пізно брехня буде викрита
Письменником започаткований новий жанр у світовій літературі - співомовки.
Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського
Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XIX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу.
Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів (попи, ксьондзи, рабини), і царська урядова адміністрація, і поміщики-кріпосники. Але кожний з них має ті чи інші моральні вади, які сатирично зображує і викриває з гумором автор. Ми сміємося з хитрощів цигана ("Циганський кінь", "Спасибі", "Циганський похорон"), з пихатості польського шляхтича ("Не вчорашній", "А що тепер буде?", "Шляхтич"), зі скнарості єврея-шинкаря ("Козацька міра"), з винахідливості пройдисвіта-москаля ("Полотно", "Іскра", "На вадапой!").
Та найчастіше героєм співомовок є простий мужик, українець. У нього теж немало різних моральних вад, які Руданський висміює з добрим гумором. Але за цим сатиричним висміюванням ми відчуваємо шанобливе ставлення поета до своїх співвітчизників, яких він дуже любив і за долю яких у нього боліла душа. Співомовки показують цих героїв у рідних побутових ситуаціях, де і виявляються їх моральні вади ("Допиталась", "Указ", "Добра натура", "Робили").
Руданський у гумористичному тоні засуджує нехтування споконвічними моральними цінностями: честю, родинною любов'ю, гідністю, добротою.
Тому і в наш час співомовки С Руданського дуже актуальні. Розважаючи, вони повчають, стають веселими мудрими друзями та вчителями.
10. Мені сподобалася співомовка С. Руданського «Добре торгувалось». Вона весела, цікава. Чумак дотепно відповів на пихатість та глузування купців.
Співомовка «Запорожці у короля» переносить нас у часи славних козаків. Вони хоробрі, розумні, впевнені. На мою думку, не йдуть на поводу у шляхти, за медом ми розуміємо, що запорожці мають свою думку. Твір заставляє задуматися.
Співомовка «Свиня свинею» про звичайні випадки, які не раз бувають у житті. Чоловік розуміє, що вчинив зле, але без умислу, випадково. Тому відноситься до всього терпимо, з гумором.
11. На мою думку, гарно проілюстрована співомовка «Добре торгувалось». На картині зображений магазин. Можна побачити, напевно, вітрину. На передньому плані двоє гладких чоловіків. Це купці. Вони переглядаються між собою, зверхньо радіють зі своїх слів до чумака. Чумак же заклав руку на пояс, весело поглядає на господарів, адже вже знає як їм відповісти.
12. Якби довелося покласти на музику співомовку С. Руданського «Запорожці у короля», то вона була б перейнята веселим та урочистим настроєм. Відповідала б нескореному духові козаків.
13.1. Приклади інверсії зі співомовки С. Ру¬данського «Добре торгувалося»: ходив чумак; зі співомовки «Гуменний» : їздив дідич, ножик складаний, зайнявся тік, поверніться, пане! (звертання), спом'янув дідич; зі співомовки «Запорожці у короля» : приїхали запорожці, жупани кармазинові, запорожці храбренні, вуса прездорові, задивились ляхи препогані; зі скоромовки «Свиня свинею» : несе мужик, порося печене, і схибнулись ночви, затряслось свячене, покотилось порося печене, глянув мужик.
Нагадаємо, що розрізняють прямий (звичайний, традиційний) та зворотний порядок (інверсія) слів у реченні. За прямого порядку слів підмет стоїть перед присудком, а означення — перед означуваним словом (підметом чи додатком).
13.2. Співомовка — це короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується якийсь один комічний випадок. У співомовці подія зобра¬жується стисло, дійових осіб — одна-дві. а завершується вона гострим, дотепним висновком. Основна думку кожної з про¬читаних співомовок С. Руданського.
У «Добре торгувалося» автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним.
У співомовці «Гуменний» засуджується байдужість та безвідповідальність пана, хитрість та підступність прикажчика, його небажання визнати свою провину.
У співомовці «Запорожці у короля» оспівується хоробрість славних запорожців, лунає заклик відстоювати свою правоту.
Співомовка «Свиня свинею» закликає шанувати традиції, дивитися на життя з оптимізмом
