Найвищим досягненням англійської й усієї європейської літератури Відродження була творчість Вільяма Шекспіра.
Про життя Шекспіра відомо не дуже багато. Народився 1564 року у Стретфорді-на-Ейвоні в родині ремісника і торговця. Вчився в місцевій граматичній школі, де головно вивчали класичні мови. Вісімнадцятирічним юнаком він одружу жився, а через три роки після цього покинув Стретфорд. В Лондоні Шекспір стає спочатку актором, а потім став пайщиком «Глобуса».
З 1594 року з*являються вперше окремі його п*єси. Твори Шекспіра відразу мали успіх.
Літратурна спадщина Шекспіра складається з 37 п*єс, поем «Венера та Адоніс» і «ганьблена Лукреція» та 154 сонетів.
Протягом часу, коли Шекспір творив, розвивався і змінювався його світогляд і характер творів. На цій підставі вчені поділяють його творчий шлях на три періоди:
Перший період. У творах цього періоду переважає оптимістичне, радісне сприйняття життя, утвердження принципів гуманізму. Шекспір не уникає змалювання темних, негативних рис дійсності, життєвих, соціальних суперечностей. Але він певен, що зло можна подолати, вірить у торжество розумного й доброго. В цей період написані драми-хроніки («Генріх VІ» «Річард ІІІ», «Річард ІІ», «Король Джон» та ін.), поеми («Венера та Адоніс», «Зганьблена Лукреція»), комедії («Комедія помилок», «Два веронці», «Сон літньої ночі», «Багато галасу даремно», «Дванадцята ніч»), сонети, трагедії ( «Ромео і Джульєтта», «Юлій Цезар»).
Другий період. Твори цього періоду свідчать про помітні зміни, які сталися у світосприйнятті Шекспіра. Тепер автор всю увау зосереджує на трагічних проблемах життя, на змалюванні непоборних суперечностей та конфліктів дійсності. У цей час написано трагедії: «Гамлет», «Отелло», «Король Лір», «Макбет»; «понурі комедії»: «Міра за міру», «Кінець діло вінчає».
Третій період. У ці роки Шекспір створює новий тип п*єс – казково-фантастичні драми. Твори цього періоду – «Перікл», «Цимбелін», «Зимова казка», хроніка «Генріх VІІІ».
Свою творчість Шекспір розпочав жанром хроніки, але найвищим його досягненням стали драми на сюжети англійської історії. Це були історичні драми, в яких розкривається не доля окремих осіб, а політичне життя нації. Поеми та сонети Шекспіра ще сильно зв*язані з епічною та ліричною книжною традицією і ґрунтуються на ній, але вони сповнені і гуманістичного змісту. Поезії Шекспіра відкривають новий, вищий щабель в розвитку поезії Ренесансу. Особливу художню вартість становлять сонети. У сонетах автор змальовує почуття до друга та до «смуглявої леді». Шекспірівські комедії пройняті ренесансним утвердженням земного життя, непохитною вірою в благородство і довершеність людини. Визначальною особливість комедій є змішання фантастичного і реального, серйозного і смішного.
