Англійська революція XVII ст. була першою крупною буржуазною революцією, яка проголосила принцип буржуазного суспільства і держави, і встановила новий соціально-політичний лад в одній з найбільших країн Європи.
В Англії, на відміну від Франції, буржуазія виступила разом із новим дворянством проти монархії, феодального дворянства і пануючої церкви, тим часом яку французькій революції XVIII ст. буржуазія об’єдналася з народом проти монархії, дворянства і церкви.
Потрібно відзначити ще одну особливість англійської буржуазної революції: релігійну забарвленість буржуазної ідеології. Англійська революція була останньою революцією, яка відбулася «під релігійним прапором».
Безпосереднім поштовхом до початку англійської буржуазної революції стало шотландське повстання 1637-1638 рр.,яке спалахнуло в результаті спроби англійського абсолютизму посилити контроль над Шотландією, непопулярною в Англії, вся королівська опозиція була на боці Шотландії.яка зберігала повну автономію. Це повстання потягло за собою війну Шотландії з Англією. Війна була вкрай Протекторат Кромвеля. течії
Політична система влади нової республіки була нестабільною. У складі Довгого парламенту після 1649 року залишилися близько 80 членів, ще менша кількість брала участь у засіданнях і вирішенні справ. Більшість із них були одночасно членами Державної ради і Ради армії. Надзвичайно зросли авторитет і особиста військова влада О. Кромвеля. політична боротьба не стала слабкішою, а навпаки набула гостріших форм. Нові конфіскації земель роялістів , розпродаж королівських земель і загарбницька війна в Ірландії перетворили значну частину індепендентів у великих земельних власників які прагнули припинення революції.
Для левеллерів котрі виражали інтереси широких мас народу проголошення республіки навпаки було лише початковим етапом боротьби за здійснення буржуазно- демократичних перетворень. В армії ,що складалася здебільшого з середнього селянства та ремісників вплив левеллерів продовжував посилюватися.Наприкінці 1653 року рада офіцерів підготувала проект акту про нову форму правління який дістав назву «Знаряддя управління». Виконавча влада в державі довіряла Лордові протектору –Кромвелю та державній раді. Головною опорою протектора залишалася армія. Оскільки головним супротивником буржуазії і джентрі стала тепер не королівська влада , а рух низів ,смерть Кромвеля 1658 року прискорила угоду цих верств з феодальною аристократією, яка прагнула поверненнядо законної влади.
