Валютні обмеження - це система правових, економічних та організаційних заходів, встановлених в законодавчому або адміністративному порядку та спрямованих на обмеження операцій з валютними цінностями. Валютні обмеження включають заходи по цільовому регулюванню платежів і переказів за кордон, у тому числі репатріацію прибутку, часткову або повну заборону вільної купівлі-продажу іноземної валюти.
Валютні обмеження як різновид валютної політики переслідують такі цілі:
вирівнювання платіжного балансу;
підтримання валютного курсу;
концентрація валютних цінностей в руках держави для вирішення поточних і стратегічних завдань.
За порушення валютного законодавства на території України передбачено декілька різновидів юридичної відповідальності.
Головним органом валютного контролю в Україні є НБУ здійснює контроль виконання правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених законодавством до компетенції інших державних органів; НБУ забезпечує здійснення уповноваженими банками функцій валютного контролю відповідно до актів валютного законодавства України.
Державна податкова адміністраціія України здійснює фінансовий контроль валютних операцій, які здійснюються резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль дотримання правил поштових переказів і пересилки валютних цінностей через митний кордон України.Державна митна служба України здійснює контроль дотримання правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.Уповноважені банки здійснюють контроль валютних операцій, які здійснюються резидентами і нерезидентами через ці банки
Крім того, для здійснення валютних операцій декретом передбачений режим ліцензування - отримання від Національного банку України ліцензій (генеральних або індивідуальних) на здійснення окремих валютних операцій. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам і іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разових валютних операцій.
Для отримання ліцензії заявник має подати Національному
банку такі документи:
заяву про видачу ліцензії (додаток 1);виписку (витяг) з ЄДР та довідку про взяття на облік як
платника податків (для платників податків)
копії сторінок паспорта
довідки уповноважених банків з реквізитами рахунків, які
заявник використовуватиме для здійснення валютної операції;
копії документів, на підставі яких виникли
зобов'язання в іноземній валюті (договори, листи, рахунки)
Національний банк має право запитувати й отримувати від
заявника додаткові документи чи їх копії, що потрібні для
з'ясування обставин щодо проведення валютної операції.
Строк розгляду Національним банком документів заявника
становить не більше 25 робочих днів і відлічується з дати
звернення. З додаткові документи, + 10 днів
Усі копії документів, засвідчуються підписом та відбитком його печатки
Документи, які складені іноземною мовою, мають бути
перекладені на українську мову [переклад засвідчується підписом
особи, яка в установленому законодавством України порядку отримала
офіційний дозвіл на здійснення перекладів (справжність підпису
перекладача засвідчується нотаріально), або нотаріусом].
Не перекладаються на українську мову документи, що складені
російською мовою, а також ті, текст яких викладено іноземною мовою
з одночасним його викладенням українською (російською) мовою.
Не перекладаються на українську мову документи, що складені
іноземною мовою, за умови, що вони відрізняються лише цифровою
інформацією та/або даними щодо конкретних фізичних осіб (прізвище,
ім'я та по батькові особи, адреса за місцем її проживання) або
юридичних осіб (назва, місцезнаходження) від зразка, який
перекладено з іноземної мови з дотриманням вимог абзацу другого
цього пункту.
Ліцензія оформляється у двох примірниках.
Після подання Національному банку документа, що засвідчує
внесення плати за видачу ліцензії, перший примірник ліцензії на
номерному гербовому бланку Національного банку надсилається
власнику ліцензії або передається йому (уповноваженій ним особі)
під підпис. Другий примірник ліцензії зберігається в Національному
банку.
Копія першого примірника ліцензії надсилається контролюючому
органу.
Власник ліцензії самостійно або через іншу сторону
валютної операції пред'являє уповноваженим банкам, які зазначені в
ліцензії, оригінал ліцензії та її копію (копія ліцензії
залишається на зберіганні в уповноваженому банку).
Документи та копії документів, на підставі яких
Національним банком була видана ліцензія, зберігаються згідно з
установленим Національним банком порядком.
Жоден з цих документів не може бути використаний для видачі
заявнику іншої індивідуальної ліцензії Національного банку.
