Екстракція (витяжка) — переведення речовини з однієї фази (твердої або рідкої), в якій вона розчинена або суспендована, в іншу рідку фазу. Процес проводять за допомогою вибірних розчинників — екстрагентів.
Витяжку речовини розчинником застосовують для концентрування й очищення однієї речовини або для розділення й очищення всіх компонентів суміші.
Екстракцію частіше проводять при відносно невисокій температурі, іноді — при охолодженні. Це дозволяє працювати з термічно нестійкими речовинами. Існує кілька видів екстракції, які відрізняються між собою особливостями проведення процесу в системі «тверде тіло—рідина» або в гетерогенній системі «рідина—рідина».
ВИДИ
Мацерація — це проста екстракція, при якій речовину з твердої фази багаторазово здобувають окремими порціями розчинника при кімнатній температурі.
Дигерування — екстрагування речовини з твердої фази окремими порціями розчинника при нагріванні.
Перколяція — вид екстракції, при якому речовину з твердої фази екстрагують розчинником протитечійним методом при кімнатній температурі.
Перфорація — витяжка речовини з розчину безперервно циркулюючим розчинником. Протитечійна перфорація здійснюється при використанні протитечії.
Протитечійний розподіл — екстракція речовини протитечійним методом з періодичним перерозподілом його між двома рідкими фазами.
Масообмін при всіх способах розподілу речовини між двома будь-якими фазами можливий тільки на поверхні поділу цих фаз. Для прискорення наближення системи до стану рівноваги площу контактуючої поверхні прагнуть збільшити. При проведенні екстракції це досягається за допомогою струшування або змішування при продавлюванні через пористі фільтри рідин, а для твердих тіл — за допомогою їхнього подрібнення перед екстрагуванням.
