Множинна дія генів (полімерія) при якій жоден з генів не має повного домінування. Прикладом полімерії слугує спадкування забарвлення зерна в пшениці. Внаслідок схрещування деяких сортів пшениці, які мають темночервоне зерно, з білозерними сортами, коли рослини у F1 також мають забарвлене зерно, у F2 відбувається розщеплення у співвідношенні 15 червонозерних рослин : 1 білозерна. Інтенсивність забарвлення зерна змінюється від темно-червоної до блідо-червоної. Плейотропія - здатність гена у своїй функції обумовлювати формування двох або декількох різних фенотипових ознак. Плейотропія – залежність кількох ознак від одного гена, тобто множинна дія гена. Плейотропна дія генів може бути первинна і вторинна. У випадку первинної плейотропії ген виявляє і свою множинну дію. Наприклад, змінений білок взаємодіє з цитоплазмою різних клітинних систем або змінює властивості мембран у клітинах кількох органів. Для прикладу, при хворобі Хартнепа мутація гена призводить до порушення всмоктування амінок-ти триптофану в кишківнику і його реабсорбції в ниркових канальцях. При цьому вражаються одночасно мембрани епітеліальних клітин кишківника і ниркових канальців і відбуваються розлади травної і видільної с-м.. У разі вторинної плейотропії є один первинний фенотипний вияв гена, услід за яким розвивається ступінчастий процес вторинних проявів, які призводять до множинних ефектів. Для прикладу, при серпоподібно-клітинній анемії у гомозигот спостерігається кілька паталогічних ознак: анемія, збільшення селезінки, ураження шкіри, серця, нирок і мозку. Тому гомозиготи за геном серпоподібно-клітинної анемії гинуть, як правило, у дитячому віці. Всі ці фенотипні вияви гена є ієрархією вторинних проявів. Першопричиною, безпосереднім фенотипним виявом дефектного гена є аномальний гемоглобін і еритроцити серпоподібної форми. Внаслідок цього послідовно відбуваються інші паталогічні процеси: злипання і руйнування еритроцитів, анемія, дефекти в нирках, серці, мозку. Ці паталогічні ознаки є вторинними. Більше поширення має вторинна плейотропія.
