По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843–1845). Провівши вісім місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигирине, Чигирине» (1844) і «Сон» (1844) тощо. Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші «Холодний Яр» (усі 1845).
«Єретик». У поемі автор розкриває загальні проблеми всіх поневолених народів: між людьми повинні бути тільки воля й правда, а люди мусять пам'ятати, що вони люди. Поема оповідає про останні години життя чеського релігійного діяча Яна (Івана) Гуса, про його боротьбу з католицьким духовенством в Чехії. Він один з небагатьох, хто не побоявся сказати правду про лицемірство всього духовенства загалом, про продаж булл, індульгенцій, про «куплені» церковні посади й несправедливу канонізацію. Католицькі священики оголошують Яна Гуса єретиком та вирішують провести Інквізиційний суд під час Констанцького собору, а на його аутодафе Гусу виносять смертний вирок — через спалювання. Гус покірно приймає свою кару, просячи Господа простити людям, які «не розуміють, що роблять». Поет говорить, що на цих людей зійде страшніша кара.
“Холодний Яр”. Автограф — в альбомі «Три літа», де твір датовано 17 листопада 1845, село В'юнище. Вірш є однією з вершин поезії Шевченка періоду «трьох літ».
Поет засуджує соціальну несправедливість, гноблення «сердешного люду» панами, викриває тих, хто зневажливо ставиться до визвольних рухів, і висловлює жаль із приводу того, що нащадки гайдамаків не піднімаються на боротьбу. Звинувачує дворянських літераторів у фальсифікації минулого України.
У творі вперше Миколу І названо "лютим Нероном", а його прислужників – панів – "людоїдами лихими", "розбойниками неситими", "голодними воронами". Символом нездоланних визвольних прагнень народу у вірші виступає Холодний Яр.
«Невольник» «(«Сліпий»). Історично-побутова поема. Основні сюжетні картини й епізоди з життя козацької родини подано на тлі історичних подій другої половини 18 ст. – зруйнування Запорізької Січі, закріпачення українських селян, роздавання Катериною ІІ запорізьких земель старшині й дворянству тощо. Персонажі поеми – старий козак, його дочка Ярина та названий син Степан, який потрапив у турецьку неволю й повернувся додому слипим кобзарем, - постаті піднесено романтичні, опоетизовані в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій. В зображенні історичного тла Шевченко допустився хронологічних зміщень, зокрема довільно перенісь морські походи запорожців з 16-17 ст. у другу половину 18 ст.
