|
1
|
1.Філософія,її походження та предмет.
|
|
2
|
2.Структура і функції філософського знання.Провідні позиції у філософії.
|
|
3
|
3.Поняття світогляду,його специфіка та історичні типи.
|
|
4
|
4.Особливості східного та західного типів філософування.
|
|
5
|
5.Філософські ідеї Стародавньої Індії.Буддизм.
|
|
6
|
6.Філософські ідеї Стародавнього Китаю.Даосизм.Конфуціанство.
|
|
7
|
7. Поняття античної філософії. Загал.особлив.та етапи розвитку.
|
|
8
|
8. Натурфілософія Стародавньої Греції (Мілетська школа, Геракліт Ефеський, Емпедокл, Анаксегор, Демокріт)
|
|
9
|
9. Філософія Платона.
|
|
10
|
10. Філософія Арістотеля
|
|
11
|
11. Філософія Стародавнього Риму.
|
|
12
|
12. Етапи розвитку та загал.особлив. філософії середньовіччя
|
|
13
|
13.Провідні ідеї середньовічної патристики.Аврелій Августин
|
|
14
|
14.Філософія Фоми Аквінського
|
|
15
|
15.Схоластика як провідний напрям середньовічної філософії,проблема універсалій.У.Оккам
|
|
16
|
16.Філософія Відродження .Гуманістичний антропологізм,пантеїзм
|
|
17
|
17.Розвиток філософії у період нового часу.Проблема методу п1знання.
|
|
18
|
18 Теоретичне обгрунтування емпіризму у філософії Нового часу (Ф. Бекон)
|
|
19
|
19 .Раціоналістична філософія Нового часу ( Р Декарт)
|
|
20
|
20.Проблема субстанції у філософії Нового часу ( Б Спіноза та Г Лейбніц)
|
|
21
|
21.Німецька класична філософія як особливий етап розвитку західноєвропейської філософії
|
|
22
|
22.Теорія пізнання та етика І Канта
|
|
23
|
23.Філософська система та метод Гегеля
|
|
24
|
24.Антропологічний принцип Л. Фейєрбаха.
|
|
25
|
25. Класичний та некласичний типии філософування.Принципи некласичної філософії.
|
|
26
|
26. Волюнтаризм і песимізм А. Шопенгауера
|
|
27
|
27.Філософія життя Ф. Ніцше
|
|
28
|
28. Філософські ідеї С Кєркегора.
|
|
29
|
29. Позитивізм О. Канта.
|
|
30
|
30. Філософія марксизму. Концепція практики. Вчення про відчуження.
|
|
31
|
31. Неокантіанство марбурзька і баденська школи.
|
|
32
|
32. Загальні особливості української філософії та її періодизація
|
|
33
|
33. Філософські ідеї Сковороди
|
|
34
|
34. Київська екзестенційно-антропологічна школа (Шинкарук, Бичко, Кримський)
|
|
35
|
35. Характерні риси філософії 20 ст. напрямки
|
|
36
|
36. Феноменологія Гусерля
|
|
37
|
37. Екзистенціалізм (Хайдергтер, Сарт, Камю, Ясперс)
|
|
38
|
38. Психоаналіз
|
|
39
|
40. Проблематика структуралізму і пост структуралізму.
|
|
40
|
41. Джерела типи і характерні риси постмодернізму
|
|
41
|
42.Основні досягнення постмодернізму
|
|
42
|
43. Проблема буття в історико-філософському окресленні.
|
|
43
|
44. Філософське розуміння буття. Основні форми буття.
|
|
44
|
45. Матерія як об’єктивна реальність. Структура та властивості матерії.
|
|
45
|
46.Простір і час як атрибутивні форми буття. Основні концепції простору часу
|
|
46
|
47.Філософське розуміння руху. Рух і спокій Основні форми руху
|
|
47
|
48. Практична і соціально-культурна зумовленість пізнання. Основні гносеологічні принципи.
|
|
48
|
49. Поняття пізнання: суб’єкт і об'єкт пізнання, предмет знання.
|
|
49
|
50. Переваги і недоліки чуттєвого рівня пізнання.
|
|
50
|
51. Раціонально-логічний рівень пізнання
|
|
51
|
52. Проблема істини у пізнанні. Критерії істини.
|
|
52
|
53. Діалектика пізнавального процесу: чуттєве, раціональне, інтуїтивне.
|
|
53
|
54. Поняття науки.її суттєві ознаки та функції.
|
|
54
|
55. Методи емпіричного рівня
|
|
55
|
56.методи теоретичного рівня
|
|
56
|
57. Факт, проблема, ідея гіпотеза, концепція, як основні форми наук пізнання.
|
|
57
|
58. Сутність,структура і функції наукової теорії.
|
|
58
|
59. Особливості методологічної ситуації в сучасній філософії
|
|
59
|
60.Сутність та структура методу як способу організації людської діяльності. Поняття методу, методології та методики.
|
|
60
|
61. Історико філософський екскурс проблеми походження людини.
|
|
61
|
62. Проблематика філософської антропології. Історико-філософський аналіз походження людини.
|
|
62
|
63. Проблематичність людського буття. Буття, життя та існування людини.
|
|
63
|
64.Поняття цынностей у житті людини
|
|
64
|
65.Сенс життя як філософська категорія. Абсурд як альтернатива змісту життя(за А.Камю)
|
|
65
|
66.Філосовське осмислення феноменів смерті і безсмертя
|
|
66
|
67.Філосовські погляди на природу і сутність свідомості
|
|
67
|
68.Аналіз основних концепцій походження свідомості.
|
|
68
|
69.Структура і функції індивідуальної свідомості.
|
|
69
|
70.Психоаналіз про свідомість:свідоме і несвідоме ,колективне несвідоме,архетипи.
|
|
70
|
71.Структура суспільної свідомості.
|
|
71
|
72.Свідомість і мова.Свідомість і мислення.
|
|
72
|
73.Свідомість і штучний інтелект .
|
|
73
|
74.Соціальна філософія у системі суспільних наук.
|
|
74
|
75. Поняття суспільства. Історичний розвиток наукових уявлень про суспільство.
|
|
75
|
76. Концепції суспільства у філософії
|
|
76
|
77. Людина і суспільство: основні аспекти співвідношення
|
|
77
|
78. Концепції співвідношень суспільства і природи. Природа як соціальна цінність
|
|
78
|
79. Основні чинники суспільного розвитку. Суспільний прогрес та його критерії
|
|
79
|
80 Філософія історії як напрям філософського знання
|
|
80
|
81. Філософія історії про суб'єкт, рушійні сили, умови та чинники історичного процесу.
|
|
81
|
82. Людина та історія. Роль особистості та народних мас в історії
|
|
82
|
83. Формаційний підхід розуміння історії (марксизм) Формаційний підхід був розроблений К. Марксом і його послідовниками
|
|
83
|
84. Цивілізаційний підхід до аналізу
|
|
84
|
85. проблема спрямованості та єдності історичного процесу. лінійні та циклічні концепції історії.
|
|
85
|
86. Сутність суспільного процесу та його критерії. Проблема перспектив людства.
|
|
86
|
87. Глобалізація як явище сучасного світу. Позитивні та негативні наслідки
|
|
87
|
88. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
|
|
88
|
89. Демографічні чинники розвитку сучасного світу.
|
|
89
|
90, Екологічна ситуація у регіональних і глобальних вимірах.
|
|
90
|
39 Людина як суспільна, матеріальна істота
|
