«Нова драма» почалася з реалізму, з яким пов’язані художні досягнення Генріка Ібсена, Кнута Гамсуна, Августа Стріндберга, Герхарта Гауптмана, Бернарда Шоу, Антона Чехова, але всотала в себе ідеї інших літературних шкіл і напрямків перехідної епохи, передусім натуралізму й символізму.
Характерні риси «нової драми»:
• наближення до реального життя;
• своєрідність конфлікту (неможливість розв’язання зовнішнього конфлікту приводить до того, що внутрішній конфлікт стає центром дії);
• широке використання підтексту в мові персонажів п’єси;
• відчуття впливу різноманітних літературних шкіл і течій (особливо натуралізму та символізму);
• звернення до античності;
• усвідомлення вагомої ролі режисера;
• розробка нових жанрів (соціальна драма, психологічна драма, інтелектуальна «драма ідей»).
Отже, «нова драма» розробила жанри соціальної, психологічної та інтелектуальної «драми ідей», що виявилися надзвичайно продуктивними в драматургії XX в.
“Ляльковий дім” аналіз твору Жанр – соціально-психологічна драма. Тема: духовне пробудження людини, її прагнення до вільного прояву себе як особистості. Проблематика: проблема моральної відповідальності людини за свій вибір і за інших людей; «втрати ілюзій» під впливом обставин; істинних і фальшивих ідеалів і цінностей; проблема жіночої емансипації. 549 грн. 2199 грн. 569 грн. 899 грн. Конфлікт: соціальний – зіткнення природних людських прагнень з нелюдськими, застиглими догмами суспільства; сюжетний – таємниця і «кримінальний» учинок Нори як несвідомий виклик буржуазному життєустрою, його законам; психологічний – «пробудження» і духовна боротьба Нори, її бажання по- справжньому розібратися в житті, усвідомити себе як особистість. Особливості композиції. (3 дії) П’єса має аналітичну композицію, що означає послідовне розкриття внутрішнього неблагополуччя і трагізму, які таяться під зовні пристойною оболонкою. Так поступово осягається внутрішня суть сімейного життя Хельмерів, на перший погляд, щасливого, але заснованого на неправді й егоїзмі. Дія починається із зображення ілюзії щастя і закінчується його поразкою.
Проблематика «Лялькового дому» не вичерпується «жіночим питанням»: йдеться про свободу людської особистості взагалі. У п’єсі компрометується не так «чоловічий світ», скільки суспільство 1870-х років, його норми і установки, мертві закони буржуазного світу.
Експозиція: переддень Різдва. Хельмер призначений директором Акціонерного банку. Нора весела, безтурботна й щаслива. Зав’язка: поява Христини (давньої подруги Нори), а потім Крогстада у Хельмерів. Христина за допомогою Нори одержує роботу в банку, а Крогстад з вини Торвальда її втрачає. Крогстад вимагає, щоб Нора вплинула на чоловіка. Розвиток дії. Крогстад шантажує Нору. Танець Нори. Хельмер одержує листа Крогстада. Страх Хельмера за своє суспільне становище. Крогстад повертає боргове зобов’язання Нори. Хельмер «пробачає» Нору. Кульмінація. Ідейна дискусія між подружжям. Нора заявляє про своє право самостійно мислити, а не приймати усе на віру, робити вибір, а не жити за чиїмись правилами, вільно висловлювати свої погляди, а не залежати від чужих думок. Розв’язка. Відкритий фінал. Щоб знайти себе і «стати особистістю», Нора залишає будинок і дітей.
Головні теми «Дім де розбиваються серця»
Суспільство
Бернард Шоу у своїй п'єсі показав англійське суспільство періоду Першої Світової війни. Головні риси характеру цього суспільства: байдужість та невігластво вищого та середнього класів. Формально благополучне суспільство просто-напросто розкладається зсередини, розкладається морально. У п'єсі немає жодного позитивного персонажа — кожен герой або лицемір, або брехун, або просто зла людина. У п'єсі Шоу показав англійське суспільство зсередини. Будинок, «де розбиваються серця», це ще й будинок, «де все таємне стає явним». Та якщо у всіх будинках британського суспільства усі пороки, всі таємниці ретельно приховуються, то в будинку Шатовера все навпаки — кожен намагається вивести іншого героя на чисту воду, при цьому часто і сам себе видає. Суспільство, яке показано в п'єсі, просто приречене на знищення, причому, на самознищення. Люди самі себе знищать — морально.
