Героїчний епос — збірна назва фольклорних творів різних жанрів, в яких у легендаризованій формі відображено волю, завзяття народу в боротьбі проти ворогів, зла, гноблення. В такому епосі прославляється розум, сила, мужність воїнів, богатирів, народних героїв.
За часом творення, а також низкою ідейно-художніх ознак героїчний епос поділяють на:
Найдавніший (архаїчний) епос — міф, казка, легенда.
Давній (класичний) епос — «Рамаяна», «Іліада» та «Одіссея» Гомера.
Середньовічний героїчний епос — «Пісня про нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда».
Перекази оповідають, що вперше коротенькі історичні та героїчні пісні у великі епічні поеми почав об’єднувати сліпий мандрівний співець Гомер. Геродот писав, що Гомер і Гесіод жили за чотириста років до нього. Але достеменних відомостей про Гомера не існує, він є легендарною постаттю давньогрецької літератури. Греки вважали, що Гомер був наділений даром провидця, його навіть прирівнювали до богів.
В основу поем покладений троянський цикл міфів. «Іліада» змальовує один епізод десятого року Троянської війни, а «Одіссея» розповідає про повернення додому після закінчення війни Одіссея.
Геніальність творця «Іліади» та «Одіссеї» полягає і в тому, що він об’єднав дію творів однією темою. Кожна поема складається з 24 пісень, що разом вміщують понад 60 тисяч поетичних рядків. «Іліада» є військово- героїчною поемою; «Одіссея» — пригодницько-побутовою. В поемах Гомер оповідає події, відомі нам з троянського циклу міфів. Та на відміну від інших співців, що темою своїх творів обирали докладний, поступовий виклад подій певного періоду війни або постать та подвиги певного героя, Гомер вирішує в «Іліаді» змалювати останні дні облоги Трої, об’єднавши їх «гнівом Ахілла, сина Пелея», а в «Одіссеї» — останні дні мандрів героя, який двадцять років повертався додому.
Поема Вергілія «Енеїда» – це епічний твір, що базується на римській міфології. Поема розповідає про легендарного Енея, троянця, сина царя Трої Пріама. Еней після падіння Трої заснував Римську державу.
Поема сповнена пафосу величі і гордості за Великий Рим. Еней зображений суворим воїном, основна мета якого – побудувати нову, потужну державу. Підстава Рима Енеєм подається як воля богів.
Боги, згідно поемі, протегують Риму, а сам Еней – син богині Венери, що доводить божественне походження правителів Риму.
Поема Вергілія «Енеїда» була створена автором у часи найвищого розквіту Римської імперії. Вона прославляє Рим, його історичні корені, піднімає його велич. «Енеїда» стверджує ідею служіння державі, переважання загального над індивідуальним, перевагу патріотизму і обов’язку над особистими бажаннями і щастям окремих людей.
