Соціологія сім’ї – це спеціальна соціологічна теорія, галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
Найважливішими об’єктами вивчення соціології сім’ї є шлюб і сім’я.
Шлюб –це соціальна форма відносин між чоловіком і жінкою, яка історично змінюється і через яку суспільство регулює сексуальні відносини та впорядковує подружні і батьківські права і обов’язки.
Сім’я– це соціальний інститут та мала соціальна група, члени якої пов’язані шлюбними або родинними відносинами + усиновлення, спільністю побуту та взаємною моральною відповідальністю, яка зумовлена необхідністю виховувати дітей.
Під структурою сім’ї розуміється сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету та ін.
Виділяють так звану авторитарну структуру і у зв’язку з цим авторитарні сім’ї, які характеризуються жорстким підкоренням дружини - чоловікові, а дітей - батькам. Демократичні сім’ї засновані на розподілі ролей згідно не з традиціями, а з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обов’язків у вихованні дітей тощо.
Як основні соціологічні підходи до дослідження сім’ї виступають соціальний інститут і мала соціальна група. Ці підходи з’являються у специфічному баченні предмета дослідження і виборі понять.
Сім’ю як соціальний інститут аналізуємо тоді, коли особливо важливо з’ясувати, наскільки спосіб життя сім’ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучасним потребам суспільства. Модель соціального інституту дуже важлива для прогнозування майбутніх змін сім’ї.
При аналізі сім’ї як малої соціальної групи доцільно виділяти три основних типи характеристик:
• Характеристики групи в цілому: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім’ї, соціально-демографічний склад сім’ї, групова згуртованість, групова діяльність і характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комунікації в сім’ї тощо.
• Характеристики зв’язків і відносин сімейної групи з більш широкими суспільними системами в межах соціальної структури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім’ї щодо суспільства.
• Цілі, завдання і функції стосовно до індивіда, групова регуляція поведінки та взаємодії індивідів у сім’ї, груповий контроль, групові санкції тощо,
Основні функції сучасної сім'ї
Репродуктивна: Біологічне відтворення суспільства, підтримка та збереження репродуктивного здоров'я
Виховна: Формування навичок суспільного життя. Соціалізація молодого покоління. Забезпечення культурної неперервності суспільства, передача новому поколінню суспільних норм та цінностей
Господарсько-побутова: Забезпечення фізичного здоров' я членів суспільства. Догляд за дітьми та створення необхідних умов їхнього розвитку
Економічна: Екон. підтримка неповнолітніх та непрацездатних членів суспільства. Створення можливості зайнятості членів суспільства через сімейну економічну діяльність
Соціально-статусна: Отримання та надання певного соціального статусу членам сім' ї.
Дозвіллєва: Організація раціонального дозвілля сім'ї та окремих її членів.
Рекреаційна:забезпечення психологічного здоров'я членів сім'ї. Психологічна терапія членів суспільства
Емоційна: стабілізація членів суспільства
Існує кілька типології сім'ї, тому щотипологіїбазуються на різних критеріях (чисельність, функції, розподілвладитощо).
Чисельність: повна - нуклеарна сім'я (спільно проживають батьки і діти); розширена сім'я- разом проживають кілька поколінь чи кілька сімей сестер і братів (нуклеарна та родичі); (або окрема - та велика)
Форма шлюбу: моногамія- шлюб одного чоловіка з однією жінкою; полігамія(полі - багато): o полігінія - шлюб одного чоловіка та кількох жінок (у Тибеті, на пд. Індії); поліандрія - шлюб однієї жінки та кількох чоловіків; груповий шлюб (кілька чоловіків та кілька жінок).
Юридичне оформлення шлюбу: громадянський- юридично не оформлений; офіційний- юридично засвідчений; фіктивний- юридично засвідчений, проте, реально не існуючий.
Тип владних структур:патріархат- чоловік - голова сім' ї, він розподіляє матеріальні ресурси, приймає життєво важливі рішення щодо сім'ї та її членів (Таїланд, Японія, Індія, Бразилія); матріархат- дружина - голова сім'ї (жителі Тробріанських островів); егалітарна сім' я - влада розподіляється порівно між чоловіком та дружиною (найбільш поширена сьогодні).
За соціальним становищем: гомогенні- подружжя із однієї соціальної групи;гетерогенні- подружжя - представники різних соціальних груп (класів, рас, етносів...)
Розподіл ролей у сім'ї:партнерська- члени сім' ї спільно вирішують усі проблеми; автономна- кожен приймає рішення самостійно, автономно.
Кількість дітей:бездітні;малодітні- однодітні; средньодітні(2 дитини);багатодітні(3 і більше дитини). Кількість дітей, як критерій типу сім'ї, з часом змінюється (раніше: 1-2-малодітна, 3-4-середньо, 5 і більше - багатодітна).
Структура сім'ї: повна- з неповнолітніми дітьми проживають рідні або нерідні батьки;неповна- це сім'я, де є лише один із батьків з дітьми (частіше - одинокі матері). зведена- сім' я, у якій у чоловіка чи дружини до вступу в шлюб були власні діти. Це можуть бути як вдова з дитиною, що вийшла заміж за неодруженого, так і шлюб, в якому об1идва партнери були в минулому одружені і мають дітей*
Юридичні засади, що регулюють відносини батьків та дітей:
o прийомна - сім'я з усиновленими дітьми (adoptive family);
o тимчасово прийомна сім'я - в ній певний період проживає дитина, що тимчасово позбавлена спілкування з власними батьками (foster family);
o опікунська сім'я (custodian family).
За зрілістю сім'ї розрізняють:
Сім'я молодіжна
Сім'я, яка тільки створилась.
Молода сім'я
Сучасні тенденції в розвитку сім’ї характеризуються певними особливостями. По-перше, шлюб стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка. По-друге, спостерігається додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, який не обмежує права і гідність чоловіка та жінки, забезпечує кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання. По-третє, нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальним і суспільним інтересом в інтимному житті людини. По-четверте, суспільна цінність сім’ї все більше визнається її роллю в примноженні і передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва, організації споживання і побуту тощо.
Кінець XX ст. і початок XXI ст. принесли у розвиток сім’ї радикальні зміни, які відбуваються в усьому світі. Це, зокрема:
– зменшення кількості розширених сімей;
– загальна тенденція вільно вибирати собі дружину чи чоловіка;
– зростання рівня сексуальної свободи, поширення дошлюбних статевих відносин;
– зростання економічної незалежності жінок та активне залучення їх до трудової діяльності;
– збільшення кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
– збільшення кількості самотніх людей, які не одружуються;
– зменшення середньої тривалості шлюбу, в тому числі і за такої причини як відкладання часу вступу у шлюб;
– збільшення кількості розлучень.
Найскладнішою соціальною проблемою майже у всіх сучасних суспільствах є проблема розлучень. В Україні протягом року реєструється близько 500 тис., в тому числі повторних шлюбів і понад 200 тис. розлучень. Соціологи називають низку чинників того, чому розлучення стали таким звичайним явищем. Найчастіше причиною розлучення стає пияцтво, алкоголізм, які нерідко пов’язані з жорстоким ставленням до іншого члена подружжя і дітей.
