Специфічними утвореннями, що забезпечують відносну стійкість соціальних зв’язків і відносин у суспільстві є соціальні інститути як iсторично усталенi форми органiзацiї i засiб здiйснення спiльної дiяльностi людей. Процес нормативного та органiзацiйного зміцнення, упорядкування соцiальних зв’язкiв i вiдносин називається iнституцiоналiзацiєю.
Процес інституціоналізації - утворення соціального інституту - передбачає кілька етапів.
|
Етапи інституціалізації |
|
|
Виникнення потреби, задоволення якої вимагає сумісних організованих дій. |
|
|
Формування спільних цілей. |
|
|
Поява соціальних норм і правил під час стихійної взаємодії, яка здійснюється методом проб та помилок. |
|
|
Поява процедур, пов'язаних із нормами і правилами. |
|
|
Інституціоналізація норм і правил, процедур, тобто їх прийняття та практичне застосування. |
|
|
Встановлення системи санкцій для підтримки норм і правил, диференційованість їх застосування в окремих випадках. |
|
|
Створення системи статусів і ролей, які охоплюють всіх без винятку членів інституту. |
|
Кожен соціальний інститут має 5 груп спільних ознак (за С. Фроловим) : установки i взірці поведінки, культурнi символи, утилiтарнi культурнi риси, уснi та письмовi кодекси поведінки, ідеологія. Відповідно до тих завдань, які розв’язує соціальний інститут, всередині кожного соціального інституту відбувається розподіл соціальних ролей. Соціальні інститути виконують функції : закрiплення i вiдтворення суспiльних відносин, створення можливостей членам суспільства задовольнять різноманітні потреби, інтегративна, регулятивна, транслюючи, комунікативна.
Говорячи про структуру соціальних інститутів, їх типологію та ієрархію, необхідно звернути увагу, що підставі типології можуть бути найрізноманітніші залежно від цілей дослідження проблеми соціальних інститутів. Наприклад, від характеру виконуваних змістовних завдань соціальні інститути поділяються на : політичні, економічні, інститути культури і соціалізації, духовні.
Типологія
Формальний поділ:
1. Формальні (президентство)
2. Неформальні (ватажок у зграї хлопців)
За виконуваними завданнями:
1. Економічні — виробництво та перерозподіл благ та послуг, організація та поділ праці тощо.
2. Політичні — встановлення, виконання та підтримання влади.
3. Культурно-виховні — створення, укріплення та розвиток культури.
4. Суспільні (вузько-соціальні) — організовані добровільним об'єднанням.
5. Релігійні — регулювання стосунків людини та трансцендентних сил.
6. Стратифікаційні — визначають розміщення позицій та ресурсів.
7. Родинні — пов'язані зі шлюбом, сім'єю, соціалізацією молоді.
