За М. Пентилюк, найголовнішими критеріями оцінювання усних і письмових висловлювань учнів є такі:
- Урахування форм мови – усної і писем
- Опора на рівні мови – фонетика, лексикологія, граматика
- Стилістична диференціація мови
- Зв`язність мови та ін.
За цими критеріями помилки діляться на три групи – помилки в усному мовленні(орфоепічні, акцентні), помилки в писем мовлені(правописні – орфограф і пунктуаційні), та помилки в усному і писемному мовленні(змістові, лексичні, граматичні, стилістичні).
В усному і писемному мовленні трапляються:
1. помилки у змісті:
- тема розкрита неповно;
-є щось зайве;
-перекручені факти;
-не простежується головна думка;
-не весь матеріал підпорядковано основній думці;
2. помилки у побудові висловлювання:
-зміст викладається непослідовно;
-не забезпечується зв'язок між окремими фразами;
3. мовленнєві помилки:
-слово вжите не в тому значенні;
-вжите зайве слово;
-невиправдано повторюються слова або однакова структура речень;
-неправильно поєднано (за змістом) слова;
-вжито засоби, що не відповідають стилю висловлювання;
-вжито слова, що не відповідають описуваній епосі;
-замість українських вжито слова іншої мови;
4. граматичні помилки:
-неправильно утворені слова;
-ненормативна форма слова;
-неправильно побудоване словосполучення чи речення;
-недоречно вжито засоби міжфразового зв'язку у тексті.
Тільки у писемному мовленні бувають:
1. орфографічні помилки:
-неправильно написане слово або сполучення слів;
-неправильний перенос у наступний рядок;
-неправильно скорочено слово;
2. пунктуаційні помилки:
-не поставлено потрібних розділових знаків;
-неправильно розставлено розділові знаки;
-поставлено зайві розділові знаки.
Тільки в усному мовленні розрізняють:
1. орфоепічні помилки:
-неправильна вимова звуків;
-ненормативна вимова звукосполучень;
-неправильне наголошування слів;
2. інтонаційні помилки:
-неправильне інтонування речень (паузи, темп вимови, підвищення і пониження голосу).
Основними і найважливішими правописними помилками вважають орфографічні і пунктуаційні.
Помилка – це таке написання, яке порушує діючі правила орфографії чи пунктуації або традиційне написання, описки ж – такі помилкові написання які не зв’язані з порушенням існуючих правил. Щоб визначити в конкр випадку помилка це чи описка, потрібно врахувати і характер впр, і рівень грамотності учня. Діти часто допускають помилки через невміння застосовувати правило. Важливо вести облік помилок і картку помилок на кожного учня.
В аналізі письм роб учитель дає загальну харак у порівн з попер роботою, відзнач окрем дітей, проводить роб над типовими помилками за схемою: речення, в якому допущ помиока у вживанні розділового знаку – правило- приклад. Робота над помилками за такою схемою зосер увагу учнів на відповід матер, дає змогу ще раз осмислити правило. Наявність 5 виправлень, це є одна помилка.
Систематична перевір дикта та творч робіт, раціонально організ робота школярів над виявлен помилками, їх викоріненням і попередженням, як показує практика, - корисний, ефектив вид навч діяльності, який виховує в учнів уміння об’єктивно оцінювати рівень своєї грамотност, здатність бачити свої недоліки. Одночасно це перевірка знань і вмінь самого вчителя, аналіз робіт дає змогу виявити свої досягнення чи знахідки.
