Одним з основних художніх прийомів літератури модернізму є «потік свідомості». Термін цей належить відомому психологові та філософові В. Джемсу. Класичними зразками застосування потоку свідомості в модерністській літературі є романи «Улісс»
«Улісс» Джеймса Джойса Джойс повертає роман як жанр, що домінує в сучасній літературі, до його епічних витоків. Він створює епос сучасного життя, епос масштабу «Одіссеї».
Без «Улісса» немислимий не тільки європейський модернізм, а й постмодернізм. Замисел Джойса – «побачити все в усьому». Один звичайний день перетворюється в епічну повість про історію однієї з найдревніших європейських столиць – Дубліна, про дві раси, ірландську та іудейську, і водночас у зображення всієї історії людства, своєрідну енциклопедію людських знань і конспект історії англійської літератури. Реалістичну визначеність часу і простору Джойс зберігає на поверхні розповіді. Оскільки головне відбувається у свідомості героїв, час і простір набувають універсального характеру: все відбувається одночасно і пронизує одне одного. Для цього Джойс потрібен міф – в ньому модерністи знаходять точку опори, щоб протистояти фрагментованій, розірваній дійсності сучасності. . У світі «Улісса» панує циклічний час. Про нього неможливо судити, бо він позбавлений твердої системи цінностей. Немає критерію, що дозволяє відрізнити нормальне від ненормального, низ від верху, природне від нериродного. Блум – абсолютно нормальний, водночас і носій усіляких «ненормальностей» (починаючи від його насмішкуватого ставлення до релігії і закінчуючи схильністю до різних статевих збочень). У 15-му епізоді персонажі зустрічаються з самими собою у світі загробних галюцинацій і привидів, але це повернення до себе нічого не змінює в їх житті. Нічого не змінюється і після повернення Блума додому в 17-му епізоді.
Роман складають такі частини і епізоди:
Частина перша. Телемахіда
1. Телемах
2. Нестор
3. Протей
Частина друга. Одіссея (Мандри Улісса)
4. Каліпсо
5. Лотофаги
6. Аїд
7. Еол
8. Лестригони
9. Сцилла і Харибда
10. Блукаючі скелі (Сімплегади)
11. Сирени
12. Циклопи
13. Навсікая
14. Бики сонця
15. Цірцея
Частина третя. Повернення (Ностос -грец. νόστος)
16. Евмей
17. Ітака
18. Пенелопа
"Улісс" - філософський епос епохи модернізму. ("Улісс" належить до жанру філософського роману, точніше, це роман-травестія, який пропонує узагальнену концепцію кінця героїчних ідеалів у житті та героїчного пафосу в мистецтві. Він створює епічно повну й історично вірогідну картину світу, що розпадався, та зробив він це через зображення численної кількості індивідуальних станів та асоціацій, мистецьких ремінісценцій та алюзій, бажаючи висвітлити променем роздуму помилки свої та суспільства.)
ІІ. Будова роману.
1. Жанр. (Це філософський роман. Він побудований на травестії міфу про Одіссея - Улісса, що має багату традицію долітературних та літературних обробок, унаслідувань авторів різних країн (Ф. Фенелоп "Пригоди Телемаха, сина Одіссея", В. Тредіаковський "Телемахіда", І. Котляревський "Енеїда"). Джойс надає перевагу латинізованому імені Улісс, проте зберігає канву грецької поеми. Для чого? Улісс - уособлення хитромудрості, яка засуджувалася римлянами. Гомер же оспівав у хитромудрому Одіссеї майстра, митця.)
2. Структура роману. (Вісімнадцять глав роману названі "епізодами" й поділені на 3 частини: 3 епізоди "Телемахіди", 12 епізодів "Мандрів" і 3 епізоди "Повернення". Джойс створює ілюзію хаосу, розірваності мислення, але насправді порядок слів жорстко продуманий, ретельно виписані сцени і діалоги, потоки свідомості трьох основних персонажів - Стівена, Блума та Моллі - складаються з точних слів, до потоку свідомості вмонтовані авторські коментарі. Та й підтекст глибокий.
