За лексичним значенням, синтаксичними властивостями і словотвірними особливостями прислівники поділяються на означальні (атрибутивні) і обставинні.
Атрибутивні прислівники. Вони означають:
- якість дії, ознаки предмета: швидко, весело, ясно, мудро, ніжно, по-українському, по-нашому, по-парубоцькому;
- ступінь якості та інтенсивності дії або вияву ознаки (кількісне значення): гаряче любити, смертельно поранити, тільки-тільки сіріє, зовсім хворий, дуже красивий, надзвичайно ніжний;
- порівняння: соловейком, зигзицею, дугою, вовком, стовпом, по-турецьки, по-московському, по-французьки.
Атрибутивні прислівники пояснюють дієслово, прикметник і прислівник: вчитися відмінно, говорив урочисто, міцно тиснути руки; прекрасно оздоблений, грамотно написаний, досить активно і досить активний, надзвичайно уважний і надзвичайно уважно.
У словотвірному відношенні атрибутивні прислівники співвідносні з прикметниками: надзвичайний – надзвичайно, зелений – зелено, активний – активно. У морфемному плані вони характеризуються здебільшого суфіксами -о, -е і префіксом по-: тихо, швидко, сумлінно; дуже, гаряче, добре; по-материнському, по-жіночому, по-дівочому, по-дитячому. Деякі якісні прислівники мають двочленну категорію ступенів порівняння: швидко – швидше – найшвидше.
Обставинні прислівники. Вони характеризують дію, ознаку, зрідка предмет з позиції різних обставин – способу дії, часу, місця, причини, мети: разом, гуртом, оптом, поодинці, вроздріб, удвох (спосіб); влітку, спочатку, завтра, здавна, рано, пізно, вночі, вдень (час); вгорі, внизу, додому, кругом, далеко, близько, спереду, поруч, довкола (місце); зозла, спересердя, зопалу, спросоння, здуру (причина); на зло, навмисне, наперекір, напоказ (мета).
Атрибутивні і обставинні прислівники розрізняються валентністю:
- атрибутивні сполучаються з дієсловами, прикметниками та прислівниками і не можуть сполучатися з іменниками: їхати швидко, надмірно швидкий, надмірно швидко;
- обставинні прислівники сполучаються з дієсловами, прикметниками, прислівниками та іменниками: йти вперед, завжди веселий, пізно вночі, Київ сьогодні, Дніпропетровськ завтра, кава по-турецьки;
- лише обставинні прислівники можуть відноситися не до одного слова, а до цілого речення і виконувати детермінативну функцію, напр.: Навколо яблуні цвітуть; Нині черемшина цвіте буйно.
Атрибутивні і обставинні прислівники перебувають у стані взаємодії, про що свідчить здатність атрибутивних переходити в обставинні, і навпаки, пор.: високо підняти руку (атрибутивний) і високо літати (обставинний); іти додому (обставинний) і дорога додому (атрибутивний).
Деякі граматисти небезпідставно виділяють і третю групу прислівників – предикативні прислівники. Серед них виокремлюють дві підгрупи:
- власне предикативні, які в реченні виконують тільки функцію предиката (присудка): безлюдно, важливо, вітряно, видно, спішно, можна, морозно, треба, потрібно, чутно, сумнівно, ліньки, прикро, жалко, корисно, соромно, необхідно, варто та ін.;
- предикативно-атрибутивні, які в реченні вживаються то в функції присудка, то в функції обставини, напр.: Мені весело – Весело засміятися; Надворі сонячно – Сонячно усміхатися; На серці спокійно – Спокійно спати.
Власне предикативними вважають іменники, що вживаються як функціональні синоніми до прислівників: жалко – жаль, страшно – страх, грішно – гріх, соромно – сором, кривдно – кривда (Бити тварину – гріх; Мені жаль нездійснених мрій).
Оскільки ці прислівники мають категоріальне значення “стану особи чи природи” і виконують функцію предиката в односкладних реченнях, то частина граматистів надають їм статусу окремої самостійної частини мови – категорії стану (станівника).
ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Означальні прислівники поділяються на якісно-позначальні, кількісно- позначальні іприслівники способу дії:
1. якісно-означальні: високо, наполегливо, лагідно
2 кількісно-означальні: надвоє, мало, тричі, занадто
3 способу дії: вдало, напам'ять, гарно
ЯКІСНО-ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Якісно- означальними прислівники- це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий®дешево, лагідний® лагідно).
Якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище):
Вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:
- проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше та -іше (складно® складніше, тепло® тепліше);
- складена- додаванням до прислівника звичайного ступеня слів більш, менш (більш важливо, менш рішуче).
Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).
Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:
- проста форма твориться за допомогою префікса най- (довше- найдовше, глибше- найглибше);
- складена- додаванням слів найбільш, найменш (найбільш важливо, найменш цікаво).
ІНШІ ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ
Кількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).
Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином?(читати напам’ять, говорити по-українському).