Дієприслівник- це незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, пояснюючи в реченні основне дієслово- присудок і відповідає на питання що роблячи?що зробивши? (засипаючи, схопивши, читаючи).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА
У реченні дієприслівник пов’язується з тим іменником, що й дієслово- присудок, і виступає у ролі обставини часу, причини, мети, умови чи способу дії (Не знаючи броду- не лізь у воду- не лізь у воду за якої умови?- не знаючи броду; Засипаючи, він почув раптом голос- почув коли?- засипаючи).
Дієприслівник разом із залежними від нього словами створює дієприслівниковий зворот. Дієприслівниковий зворот у реченні виступає обставиною (Пірнувши у пітьму і безодню небуття, Олексій зосередився).
За більшістю ознак дієприслівник відносять до дієслівних форм.
ІНШІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА
Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:
- керує іменником або займенником (працюючи з ними; їдучі машиною);
- утворюється від дієслівних основ (прийти® прийшовши);
- зберігає вид того дієслова, від якого утворений (доконаний: посміхнувся® посміхнувшись; недоконаний:посміхався® посміхаючись);
- має з дієсловом близьке значення (ідучи дорогою- йти дорогою).
З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:
- не змінюється;
- у реченні виступає обставиною (Всі принишкли, вслухаючись у тишу).
Дієприслівниковий зворот. Серед відокремлених обставин досить значне місце посідають відокремлені дієприслівникові звороти. При складеному присудку, який у науковому стилі належить до поширених присудкових форм, дієприслівники не означають другої додаткової дії, тому що помиє дії основної, першої, проте і, вони, супроводжуючи присудок, пояснюють його, вказуючи на процеси, які здійснювалися одночасно або передували тому, про що говориться, у присудку основного речення, незалежно від форми його вираження. Діапазон значень цих дієприслівникових зворотів досить великий: поте можуть означати час, допустовість, супровідну дію, спосіб дії та інше. У наукових текстах вставлені речення можуть містити повідомлення першочергової ваги - все те, що автор хоче підкреслити, виділити, на що він хоче звернути увагу читача. Позиція такого повідомлення и реченні - його спеціальне виділення - якраз і сприяє цьому Вміщення таких важливих повідомлень у дужки, тобто перетворення їх із звичайних конструкцій у вставлені, має для наукових текстів свій особливий смисл: оскільки такий текст розрахований виключно на зорове сприймання, вміщені у дужках конструкції, а їх бува кілька на сторінку, створюють начебто другий - уточнюючий - план повідомлення.
Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виступає в ролі поширеної обставини. На письмі дієприслівниковий зворот найчастіше відокремлюють комами: 1) якщо дієприслівниковий зворот стоїть на початку речення, то кому ставлять після нього: Не дочекавшись обіду, (!) хлопчик з дівчатками зібрались додому 2) якщо дієприслівниковий зворот стоїть в середині речення, то його відокремлюють з обох боків: Мешканці, (!)виставивши голови з віконечок, (!) ведуть розмови 3) якщо дієприслівниковий зворот стоїть в кінці речення, то кому ставлять перед ним:Уважно слухали селяни, (!) занімівши в різних позах.
Не відокремлюють комами дієприслівниковий зворот, якщо в реченні він є фразеологізмом і стоїть безпосередньо після присудка: Він біг не чуючи ніг; Олена працювалане покладаючи рук.
Крім того, зазвичай відокремлюють не лише дієприслівниковий зворот, а й одиничний дієприслівник. Наприклад, Повечерявши, полягали спати.
Утім, якщо одиничний дієприслівник безпосередньо стоїть після присудка та відповідає на запитання як?, то його не відокремлюють. Наприклад, СпіваютьПрисудокідучиОдиничний дієприслівник дівчата
