Сюжет
етюду «Цвіт яблуні» (1902)
розмитий, що властиво імпресіоністичним творам: на очах батька вмирає його ніжний цвіт — люба донька; під час похорону батьком оволодіває почуття спостерігача; він намагається запам’ятати кожну
деталь, кожне
відчуття і
враження, бо вони колись послужать «матеріалом» для творчості. Батько дівчинки — письменник. Розповідь ведеться від першої особи — самого батька, тому читач стає інтимно посвяченим у душевні переживання героя, який ніби роздвоєний у своїх почуттях, з одного боку, він люблячий батько, а з іншого — письменник, який у моменти трагедії фіксує процес народження образів у своїй уяві. Таке роздвоєння підсилює психологізм у творі. Символічний образ зірваного яблуневого цвіту, яким батько обкладає тільце дитини, асоціюється з передчасно перерваним життям (прекрасним, але таким коротким). Цей образ глибоко вражає ще й тому, що життя дівчинки обірвалося саме у весняну пору, коли все в природі народжується або відроджується.У новелі "Intermezzo" автор гостро ставить проблему взаємовідносин людини й суспільства, людини й природи. Віднайдена гармонія з природою, бажання позбавитись усіх проблем життя все одно не може відмежувати людину від інших людей, зробити байдужого до всіх людських турбот. Вони все одно знаходять героя і серед прекрасних лук, стукають до його серця та знаходять відгук. Письменник вмілими імпресіоністичними мазками змальовує враження героя від природи, його внутрішній стан, що переходить від стурбованості до спокою, і знову втрачає рівновагу.
«Intermezzo» —
імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського, написана в
1908 році в
Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов'язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Новела «Intermezzo» написана після подій
Російської революції 1905–1907 у добу найбільшого розгулу реакції. Новела автобіографічна. Влітку
1908 Коцюбинський поїхав відпочивати в село
Кононівку, що на початку ХХ ст. входило до складу
Полтавської губернії. Тепер це північний куток
Черкащини,
Драбівський район. Новела присвячена кононівським полям. Їх власником був
Євген Чикаленко, відомий український
меценат, який і умовив Михайла Коцюбинського відпочити у своєму маєтку. Сюжет новели —
безфабульний: за його основу взято не подієву інтригу, а характерну для
імпресіонізму гру настроїв. В «Intermezzo» вони проходять через три фази.
