(грец. prospekcija) в геології — етап прогнозування, на якому за результатами досліджень розробляються прогноз наявності викопних решток (в палеонтології), запасів корисних копалин і т. д., здійснюється верифікація даних і попередній підрахунок запасів.
Засоби когезії в тексті можна класифікувати за різними ознаками:
1) логічними; 2) асоціативними; 3) образними; 4) композиційно-структурними; 5) стилістичними; 6) ритмоутворювальними тощо. Вони виявляють свої особливості в текстах різних стилів.
На основі цих засобів зв’язаності в тексті утворюються різні види зв’язку. Г. Солганик виділяє два основні види зв’язку: паралельний зв’язок і ланцюжковий [7]. Ланцюжковий зв’язок базується на русі думки. Формальним, структурним вираженням цього зв’язку є повтор – перехід предиката попереднього судження в суб’єкт наступного. Якщо ж при одному й тому ж суб’єкті наявні різні предикати, то можна говорити про паралельний зв’язок, при якому один і той cамий суб’єкт характеризується з різних сторін.
Завершеність тексту – це його викінченість. У будь-якому тексті можна вичленити окремі частини, що можуть бути самостійними текстами. Завершеність тексту також пов’язана з його закритістю. Однак у художній літературі часто маємо справу з текстами незавершеними. Тому завершеність тексту швидше за все ознака текстів інших стилів (офіційно-ділового, наукового).
Проспекція (грец. prospekcija) в геології — етап прогнозування, на якому за результатами досліджень розробляються прогноз наявності викопних решток (в палеонтології), запасів корисних копалин і т. д., здійснюється верифікація даних і попередній підрахунок запасів.
Цілісність тексту пізнається через дві його взаємозв’язані категорії — категорію членованості і категорію зв’язності.
Формальну пов’язаність тексту називають когезією (В. Дреслер), зовнішньою злитістю (К. Кожевникова) [Кожевникова 1976], відрізняючи її від когерентності (В. Дреслер) [Бгеззіег 1970], внутрішньої злитості (К. Кожевникова), інтегративності (І. Р. Гальперін) [Гальперин 1981], тобто змістової зв’язності. У межах останньої здійснюється розвиток теми, яка й виступає основним засобом створення зв’язності тексту як його невід’ємної ознаки і ядерної властивості. Когезія і когерентність пов’язані, хоча в літературі непоодинокими є випадки свідомого порушення когерентності при збереженні когезії.
Нерозривна єдність доцентрових і відцентрових сил у тексті найяскравіше виявляється в текстових категоріях проспекції і ретроспекції, тобто в катафоричній, яка рухається вперед, або анафоричній, яка повертає назад, спрямованості розвитку подій сюжету. Переважно художній текст спрямований на розвиток подій у перспективу, тобто можна вести мову про домінування катафоричного типу оповіді й організації сюжету. Інколи має місце і проспекція у вузькому розумінні (попередження майбутніх подій, забігання вперед), і ретроспекція (повернення до подій, що відбувалися в минулому). І одна, й інша порушують просторово-часовий континуум (за І. Р. Гальперіним, континуум також є однією з визначальних текстових категорій), розривають безпосередні змістові зв’язки двох контактних висловлень, активізують дистактні зв’язки реченнєвих структур.
Ретроспекція може надовго відволікти дію із сюжетної оповіді, оскільки «через неї показуються інші події або спогад про подію в іншому часовому ракурсі»
Правильно:
Грамотне побудова проспекции полягає в тому, що ми не позначаємо словами якісь відомості, необхідні в даний момент для спілкування з адресатом. І максимально швидко - або точно вгадуючи "критичну" крапку у розвитку викладу - даємо ці відомості, розкриваємо свої секрети, відповідаємо на запитання адресата, що виникають із-за того, що ми приховуємо" якусь інформацію.