Людське буття має принципово історичний характер і вимагає від людей певних зусиль, спрямованих якраз на забезпечення історичних умов свого життя. Філософія історії як особливий напрям філософського пізнання покликана здійснювати загальну орієнтацію людини в історичному процесі.
Термін “філософія історі” уперше вжив Ф.Вольтер (XVIII ст.), але остаточного узаконення він набув після виходу у світ праці Готфріда Гердер .
Найчастіше історія постає як сукупність подій, але з цим важко погодитися, оскільки:
1)Фактична точність таких описів досить сумнівна
2)Навіть сучасність неспроможна беззаперечно тлумачити факти
Залишається відкритим питання, що саме являє собою сутність історії. Історія постає як реальність лише за наявності в ній таких елементів:Єдності перервного і неперервного; Історичної памяті; Свідомої діяльності; Моменту зустрічі наявного психологічного компоненту людської діяльності із новими ситуаціями та обставинами життя; Людського виміру, що окреслюється через єдність реальності, норми та ідеалів.
Історія- процеси дійсності, що виникають та розвиваються як частина космічних процесів, котрі пов’язані зі свідомою діяльністю людини та свідомими фіксаціями сутності подій.
Філософія історії – це галузь філософського знання, котра вивчає істор. процес та його складові як своєрідні внутрішньо-розгалужені і водночас цілісні утворення, в їхньому взаємозв’язку і змінах.
Функції філософії іст:
Світоглядна функція філософії історії полягає в тому, що вона формує в людини загальний погляд на історію.
Теоретична функція філософії історії полягає в тому, що вона дає можливість проникнути всередину історичного процесу і розглядати його на рівні теорії.
Методологічна функція філософії історії полягає в можливості застосування її положень при дослідженні окремих явищ і подій історичного минулого, досліджуваних тими чи іншими суспільними науками.
Прогностична функція філософії історії полягає в тому, що пізнання закономірностей історичного процесу сприяє передбаченню тенденцій розвитку суспільства.
Назвемо і коротко розглянемо основні складові частини філософії історії.
Онтологія філософії історії- це складова частина філософії історії, що розглядає проблеми власне історичного буття. Важливе місце у цьому розділі посідає вивчення логіки розвитку суспільства, взаємозв'язку і взаємозалежності його різних сторін тощо.
Гносеологія філософії історії головну увагу приділяє проблемам історичного пізнання.
Історія філософії історії досліджує проблеми виникнення і розвитку філософії історії, формування її предмета.
Антропологія філософії історії вивчає місце людини в історичному процесі, роль у цьому процесі суб'єктів історії і відповідає на питання: "Хто робить історію?".
Проблематика:
1)Якісна специфіка історичного процесу 2)Проблема спрямованості історії 3)У чому сенс історії 4)Співвідношення індивід та історія 5)Чи існують закони історії 6)Що є основним чинником історії
