Асиміляція – вид комбінаторних змін, артикуляційне уподібнення звуків один одному в межах слова чи словосполучення. За напрямом розрізняють прогресивну і регресивну асиміляції. Прогресивною є асиміляція за умови, коли артикуляція попереднього звука впливає на артикуляцію наступного – іі змін зазнає наступний звук. Регресивна – асиміляція, за якої артикуляція наступного звука впливає на артикуляцію попереднього – і змін зазнає попередній звук.За сусідством звуків асиміляція буває контактною (суміжною) та дистактною. Якщо уподібнення звуків відбувається за всіма параметрами творення, то асиміляція називаються повною, якщо ж ні то неповною.
Асиміляція за дзвінкістю
Дзвінкий шумний приголосний в сулм впливає на попередній глухий, який стоїть поряд і одзвінчує його : молотьба, анекдот.
Якщо одне з двох слів ненаголошене, то між ними виникає щільний контакт, а на межі їх відбувається асиміляція: яГже.
Якщо ж два слова мають самостійні наголоси, асиміляція залежить від темпу мовлення і чіткості вимови. : сиБгорох. У мові не відбувається асиміляція приголосних за дзвінкістю перед сонорними.
Асиміляція за глухістю
За глухістю найсильніше асимілюються приголосні на межі префікса і кореня, найменше – в кінці та в середині слів. РОЗКАЗАТИ, РОСПИТАТИ
У кінці слів, а також у кінці корення, приголосні не оглушуються: заб, діжка.
Відхилення:кіхті, ніхті,лехкий,вогкий,дьогтю.
Префікс і прийменник З у сильній позиції перед глухим приголосним асимілююєтьсяя:
спитав,сказав
Приголосний З, що закінчує префікси та прийменники на слух сприймається як глухий:
БЕСПЕЧНИЙ
Приголосний Ж у кінці префікса й прийменника між та частки аж зберігає дзвінку вимову:
МІЖ ТИМ
Приголосні Д,Б на кінці префіксів ВІД, НАД,ПЕРЕД, ПІД, ОБ зберігають дзвінкість: ПІДПИС.
