Зміни, які відбуваються в нашому мовленні, зумовлюються роботою наших мовних органів: переходячи від артикуляції одного звука до артикуляції наступного, ми не встигаємо перевести свої мовні органи з одного положення в інше, або навпаки, робимо це з випередженням. Саме це і призводить до змін у мовному потоці.
Усі фонетичні зміни зумовлені, як правило, прагненням полегшити вимовляння звуків, а також чіткіше донести їх до слухача. Основна причина змін – це сусідство звуків,а також темп мовлення.
Палаталізація – пом’якшення приголосних, яке виникає внаслідок додаткового підняття середньої спинки язика до твердого піднебіння. Під час артикуляції палаталізованих приголосних язик займає положення, при якому вимовляється голосний і, тому всі палаталізовані приголосні мають на слух забарвлення на і. Палаталізація надає звукові своєрідного тембрового забарвлення. Палаталізація є характерним явищем для сулм. Усі приголосні пом’якшуються перед і, хоча і не всі однаково. На межі префікса й кореня пом’якшення приголосного перед і здебільшого не відбувається: безідейний. Мякі приголосні д, т, з, с, ц, л, н перед і можуть або пом’якшуватись у значній мірі або не пом’якшуватися.
усі передньоязикові можуть пом’якшуватися і перед іншими голосними. Перед голосним И пом’якшення не буває. Не пом’якшуються неподовжені шиплячі перед а, о, у, е: курча, лоша. Губні приголосні б, п, в, м,ф та задньоязикові г, к, х та глоткова Г зовсім не пом’якшуються, крім позиції перед наступним і: сім,п’ять.
