Система СУЛМ, як і ряду ін. мов, скл. з 2-х систем: системи вокалізму(системи голосних) та системи консонантизму (системи приголосних). А отже, усі фонеми СУЛМ поділяються на голосні і приголосні, які різняться між собою як з погляду акустичного так і артикуляційного. Ці звуки різняться з акустичного боку тим, що в основі голосних лежать тони (ї називають тонічними)тон – результат періодичних коливань голосових зв'язок; утв. в гортанні, а в основі приголосних лежать шуми (шум- результат неперіодичних коливань голосових зв'язок або дії інших мовних органів). З погляду артикуляційного голосні і приголосні різняться між собою такими особливостями: 1)наявність перепони у голосних немає, а у приголосних є; 2) напруженість мовних органів у голосних рівномірна, у риболовних нерівномірна, зосереджена лише у місцях створення перепони; 3)сила повітряного струму у голосних слабка, у приголосних сильна. Складність аналізу системи фонем полягає в тому, що в основі її лежать акуст. та артикул. ознаки, які притаманні лише звукам. Звук – це явище індивідуальне, а фонема – явище ідеальне.
