Наказовий спосіб в українські мові виражається цілим рядом форм:
-власне наказовими формами:читай,прицюймо;
В усному діловому мовленні широко використовуються форми наказового способу,здебільшого другої особи однини і множини:підготуй,пдготуйте,перевір.Значно рідше послуговуються формами третьої особи однини і множини наказового способу:хай(нехай)перевірить.
Вживання аналітичних форм наказового способу,до складу яких входить дієслово давай(-те),у СУЛМ не нормативне;давайте складемо,давай напишемо.
-формами дійсного способу із значенням наказовості та відповідною інтонацією:Ідемо!
-інфінітивом:Не курити!
Інфінітив,уживаний в наказах та розпорядженнях,надає висловленню категоричного характеру:Негайно підготувати...
У ділових документах інфінітив належить вживати тільки суфіксом-ти:відмовити,спрямувати
-недієслівними описовими засобами:проїздзаборонено.У писемній мові активно використовуються описові,лексичні засоби,вони менш категоричні і мають характер ствердження фактів і застосовуються в різноманітних інструкціях.