Вибори - найважливіший компонент сучасної політики. Вони уявляють собою спосіб формування органів влади й управління з допомогою висловлювання за правилами (відповідно до виборчої системою) державної волі громадян. Через війну виборів обрані кандидати наділяються владними повноваженнями. Вибори використовують у різних демократичних організаціях: партіях, профспілках, добровільних асоціаціях, кооперативах, акціонерних товариствах тощо.
Вибори завжди пов'язані з голосуванням. Проте за всієї близькості цих понять вони теж мають і значні відмінності.
Вибори зазвичай розуміються як закріплений у конституції та інших законах щодо регулярний,периодичний процес обрання складу органів чи посадових осіб. Голосування ж ми завжди пов'язані з виборами. Воно використовують і у різних формах прямий демократії: в референдумах, опитуваннях, прийнятті колективних рішень зборах тощо.
Вибори - досить часте у політичному і суспільної практики явище, оскільки вони поширюються різні інститути та рівні правління: парламент, президента, представницькі, а вони часто й виконавчі органи суб'єктів федерації, місцевих органів влади. Так було в США раз на чотири роки проводяться федеральні, загальнонаціональні чи президентські вибори, щодва роки - вибори у палату представників (нижньої палати конгресу). У ці ж терміни - разів у двох років, але не два, але в років, обирається одна третину членів верхньої палати конгресу - сенату. На рівні штатів регулярно обираються губернатори, законодавчі зборів, генеральні прокурори та інші посадові особи, на місцевому рівні - мери, радники, скарбники, клерки, судді, шерифи, констеблі, наглядачі шкіл й т.д. Загальну картину доповнюють вибори у партіях, профспілках і численних добровільних асоціаціях. Розмаїття електоральних форм відкриває громадянами досить широкі змогу прояви політичної активності і сфери впливу за державні та громадські справи.
Виборча система — це порядок формування виборних органів держави та органів місцевого управління (самоврядування) на основі Конституції та законів. Розрізняють такі виборчі системи: мажоритарна, пропорційна, змішана.
Мажоритарна система — система визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними. Мажоритарні системи можуть бути: а) відносної більшості. Б) абсолютної більшості . В) мажоритарна система кваліфікованої більшості.
Пропорційна система — система визначення результатів виборів, при якій депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона буде мати у парламенті.
Змішана система — система визначення результатів виборів, яка передбачає поєднання у собі елементів мажоритарної та пропорційної систем. Використовується у понад 20 країнах світу.
Рефере́ндум — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань;
Плебісцит - це різновид референдуму, на якому вирішуються питання зміни статусу території, чи приєднання території до іншої.
Умови проведення референдуму і його процедура регулюються конституціями і законодавством країн.
В залежності від предмету, способу проведення і сфери застосування розрізняють: референдум конституційний (на всенародне голосування виноситься проект конституції чи конституційні поправки) і законодавчий (предмет референдуму — проект закону), загальнодержавний чи місцевий, обов'язковий референдум чи факультативний.
При обов'язковому референдумі проект відповідного акту підлягає ратифікації всіма виборцями (наприклад, в США проект поправки до конституції США повинен бути схвалений у всіх 50 штатах).
Ініціатива проведення факультативного референдуму може належати виборцям (Італія), окремим суб'єктам федерації (Швейцарія) чи центральній владі (Франція).
Референдум — один з елементів так званої прямої демократії (безпосередньої демократії).
Важливо додати, що і українці вже мають досвід проведення аналогічного заходу - 1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум про проголошення незалежності України, під час якого 90,32% виборців підтримали суверенний статус нашої держави, а також нелегітимний референдум у Криму щодо статусу автономії 16 березня 2014 року
