Розвинули теорію природного права та суспільного договору англійські мислителі Томас Гоббс (1588—1679) і Джон Локк (1632—1704). Т.Гоббс був сучасником англійської буржуазної революції та захисником монархії.
У своїй головній праці «Левіафан» він розкриває свою концепцію влади і держави. Гоббс проводить аналогію між політичними реаліями та функціонуванням людського організму: верховна влада — душа держави, посадові особи — суглоби, нерви — це нагороди й покарання, справед¬ливість і закони — це розум і воля, громадянський мир — здоров'я, непо¬кора — хвороба, громадянська війна — смерть держави. Людина як біологічна істота — природне тіло, держава — твір мистецтва. Сама держа-ва була створена за суспільним договором.
Томас Гоббс був одним із засновників широкорозповсюдженої в 17-18 ст. Буржуазної теорії природного права і договірного походження держави. Ця теорія виходила ізз овсім нових принципів, відмінних від середньовічних, виходила із нових уявлень про людину, суспільство і державу, котрі були підказані наукою, яка розвивалась і матеріалістичною філософією.
Гобс - вважав, що природний стан людства, це стан «війни всіх проти всіх». І щоб припинити цю війну, необхідно домовитися, і бути не поодинці, а об'єднатися. Проте це домовленість не припиняє війну, навіть в тому сенсі, в якому її розумів Гоббс. Люди, навіть об'єднані в державу, під владою, наприклад монарха, продовжують терпіти позбавлення. У наявності соціальна расслоенность суспільства, і як наслідок, злочини проти особи і власності. Гоббс, навпаки, доводив, що якщо влада добровільно передана правителеві, наприклад, князеві, то він – князь – віднині володіє необмеженими повноваженнями. Гоббс звеличив роль держави, яку він визнає абсолютним сувереном. В питанні про формах держави симпатії Гоббса — на стороні монархії. Люди, ведені страхом, об'єдналися в співтовариство, відмовившись від «права» необмеженого самоствердження на користь суверена і уповноваживши його діяти від їх імені. Якщо люди, піклуючись про свою безпеку, погодилися на такий «суспільний договір», то влада суверена має бути абсолютною; інакше, що роздираються суперечливими домаганнями, вони завжди знаходитимуться під загрозою анархії, властивої бездоговірному природному стану.
Держава – є деяке штучне тіло, механізм, який живе штучним життям. Хоча держава, по Гоббсу, має договірне походження, Гоббс не визнає договору між народом та володарем.
Головна мета держави, по Гоббсу, не просто забезпечення “безпеки існування”, але також забезпечення закожною людиною усього добробуту життя, набутого ним ”чесною працею”, турбота про “добробут громадян”, правда, не всіх громадян, добавляє Гоббсінакше цемайже неможливо досягнути, але “якможна більшого числа громадян”.
Звідси одержуємо три основних обов’язки суверена:
• захист від зовнішніх ворогів;
• збереження внутрішнього миру;
• збагачення громадян.
