Журналісти газети, окрім головного редактора та його заступників, працюють у тих чи інших галузевих відділах редакції. Такий підрозділ очолює редактор або (рідше) завідувач відділу. Втім, конкретна назва посади не має жодного значення, функції, права та обов’язки що редакторів, що завідувачів галузевих відділів практично ідентичні. Керівник такого підрозділу редакції персонально відповідає за формування відповідної тематичної шпальти чи шпальт, а також подає найцікавіші журналістські матеріали свого відділу на першу сторінку, яка, як відомо, не є тематичною, а містить найцікавіші, найпримітніші матеріали, підготовані усіма галузевими відділами. До речі, кількість журналістських матеріалів, підготованих даним галузевим відділом, що з’явилася на першій сторінці газети протягом, скажімо, місяця, є одним з найважливіших критеріїв ефективності роботи цього підрозділу редакції. У складі галузевого відділу працюють штатні журналісти, які окрім гонорарів отримують ще й заробітну плату, а відтак мають обов’язок працювати на редакцію повний робочий день (чи кілька годин щодня, якщо йдеться про роботу на пів- або чверть ставки), не мають права відмовитися від розробки теми, запропонованої їм редактором відділу і повинні (якщо отримають таке завдання від того самого редактора відділу) готувати до друку та редагувати статті позаштатних авторів чи листи читачів, не отримуючи за це додаткової матеріальної винагороди і не розраховуючи побачити своє прізвище під надрукованим у газеті текстом. До речі, у Польщі, наприклад, кожний штатний журналіст, що працює в газеті, називається редактором. У деяких редакціях всі творчі працівники галузевих відділів називаються просто журналістами чи кореспондентами, проте в більшості випадків окрім кореспондентів у галузевих відділах передбачено ще штатні посади оглядачів, щось на кшталт «старших журналістів». По ідеї, кореспондент пише переважно матеріали інформаційних жанрів, а оглядач – аналітичних та художньо-публіцистичних. Утім, на практиці цей поділ є значною мірою умовним. Посада оглядача – своєрідна «личка на погонах» журналіста, свідчення, що керівництво редакції оцінює творчий доробок цієї людини вище, ніж його колег-кореспондентів. Проте однакові назви посад двох окремих журналістів зовсім не передбачають ідентичного рівня оплати їхньої праці. Окрім того, що гонорари в них будуть, природно, різні, можуть різнитися, і суттєво, рівні й основної заробітної плати. У переважній більшості редакцій розміри ставки окремого працівника є комерційною таємницею і несанкціоноване керівництвом розголошення журналістом відомостей про свою платню може стати причиною розірвання трудової угоди. Це робиться для того, щоб уникнути заздрості і з’ясування стосунків з керівництвом з боку колег, які на тій самій посаді отримують менше. В деяких редакціях передбачено посади заступника редактора відділу, яку, як правило, посідає найавторитетніший після редактора журналіст відділу. Подекуди існує й така посада, як помічник редактора відділу – до обов’язків цієї людини входить виконання технічних функцій, а не написання журналістських матеріалів.
