Житомирська поетеса Марія Пономаренко (Марія Антонівна Григоренко) пише для найменших читачів. Народилася в селі Левкові, поблизу Житомира.Здобула фах журналіста в Києві. Працювала редактором льонокомбінату в Житомирі. Марія Антонівна протягом багатьох років пише вірші для малят. Її твори друкувалися у республіканській та обласній пресі. Побачили світ понад 200 казок, 1000 віршів. Видавництвом «Веселка» видано збірки поезії М.Пономаренко «Подарунок» та «Павучкові рушнички», а житомирське видавництво «Вісник» видало збірки «Сукня для весни» та «Сонячна сорочка». Вірші Марії Пономаренко навчають малят важливим речам: любити тата й маму, дбайливо ставитись до рідної природи, змалечку привчатись працювати. Оповідь подана весело, з гумором. Поетеса враховуючи вік дітей, часто звертається до віршів-мініатюр. У віршику «Чепуруха» висміяна неохайна і ледача дівчинка, що довго наряджається перед дзеркалом, а прибрати у своїй хаті їй і на думку не спало. Діти повинні знати, що в житті добре, а що – погано. У відповідь на батьківську турботу діти проймаються турботою до неньки і батька. Показовий у цьому плані вірш «Доня», в якому бринить нота ніжності й тепла батьків до дитини. Вірші поетеси про природу, тварин надзвичайно лагідні і малята, слухаючи їх, проймаються любов’ю до того, що їх оточує, до краси рідного краю. Поетичне слово Марії Пономаренко дарує дітям почуття подиву перед природою, її мешканцями, відповідальності за все, що їх оточує. Цікавий цикл віршів про дівчинку Олю, яка на городі посіяла всілякі овочі. Прості і звичайні з дитинства овочі перетворюються на яскравих казкових персонажів, які живуть власним життям. І дівчинка здивовано помічає, як огірочки «розрослися і на грядці розплелися», і що у винограду гронечка – «повна жменя сонечка». Разом з тим маленькі читачі розуміють, що добрий урожай на грядках з’явиться не сам по собі, а завдяки праці людей. Діти відчувають, що праця приносить їм насолоду.
Поетичні казки М.Пономаренко допомагають маленьким читачам глибше пізнавати стосунки між людьми, їм властива метафоричність і доступна форма викладу. Це казки « По доріжці мишка йшла», «У гості до перепілки», «Котить заєць капустину». За казку «День народження Чіпа» поетеса одержала премію Ю.Шкрумелюка від журналу «Дзвіночок».У поетеси є повчальні вірші, які ненав’язливо, з жартом навчають дітей, як поводити себе – «Щоб не трапилось біди, пам’ятай про це завжди». Поетеса стала лауреатом премії Дж.Сороса за посібник «Школа професора Маківки». Марія Пономаренко часто виступає перед дітьми, буває у школах, бібліотеках, її плідна праця не залишилась непоміченою – вона лауреат премії Н.Забіли від журналу «Малятко»
