Дмитро Білоус - український поет, літературний критик, громадський діяч. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (за книжку «Диво калинове»). Лауреат премії імені Лесі Українки (1997). Лауреат премії імені Олени Пчілки (2001). Автор збірок гумору та сатири, книжок для дітей, статей, літературних розвідок про творчість українських письменників. Він закінчив філологічний факультет Київського університету. Також є членом Спілки письменників України з 1948 року. У 1947–1951 рр. — заступник відповідального редактора журналу «Дніпро». Згодом був обраним відповідальним секретарем комісії Спілки письменників України. Він написав Осколочним! (збірка гумору та сатири),Веселі обличчя (збірка гумору та сатири)Вічно жива ,Диво калинове (збірка,)Хліб і слово, Чари барвінкові (збірка).
Збірка «Диво калинове» . Книга запропонована школярам молодшого і середнього шкільного віку. В ній зібрані вірші українських поетів і перекладачів, лауреатів премії імені Максима Рильського, про любов до рідної української мови.
«Диво калинове» - це поетична розповідь про дивовижну красу таємниці рідної мови. У вірші «Диво калинове» зустрічаємо образи: «солов'ї на калині», «калинова сопілка», « мости калинові». Саме ними увиразнено образ мови. Також, гарно представлено і вірш «Найдорожче». Там розповідається про героя, що знав багато людей з багатьох народів, які подорожували світом і питав їх - Яку ви любите найбільше мову? —І всі відповідали: — Ту, що нею співала рідна мати колискову. І вірші «Звертання» автор кумедно та насмішливо показує, як можна звертатися до рідних (замість мамо – мА, замість мамуся – ба). На мою думку, автор досить вдало підібрав вірші до збірки, якій дав назву «Диво калинове». З погляду сучасності деякі вірші порушують історичну правду: по-іншому ми дивимося сьогодні на роль російської мови у становленні мови рідного народу.