Переживання почуттів в формі емоцій, афектів, настрою, стресових станів, як правило, супроводжується більш чи менш помітними зовнішніми проявами. До них належать виразність рухів обличчя (міміка), жести, пози, інтонації, розширення чи звуження зіниць. Ці виразні рухи в одних випадках відбуваються несвідомо, а в інших – під контролем свідомості. В останньому випадку вони можуть бути свідомо використані в процесі спілкування, виступаючи в якості невербальних комунікаційних засобів. Стиснутими кулаками, похмурим поглядом, загрозливою інтонацією людина демонструє оточуючим своє незадоволення.
Можна виділити наступні основні емоційні стани, кожний із яких має свій спектр психологічних характеристик і зовнішніх проявів.
Інтерес – позитивний емоційний стан, який сприяє розвитку навичок і вміннь, накопиченню знань, мотивації до навчання.
Радість – позитивний емоційний стан, пов’язаний з можливістю достатньо повного задоволення актуальної потреби, ймовірність чого до цього моменту була невелика чи невизначена.
Здивування – емоційна реакція, яка не має чітко вираженого позитивного чи негативного ставлення до обставин, які виникли раптово. Здивування гальмує всі попередні емоції, спрямовуючи увагу на об’єкт, який його викликав. Може перерости в інтерес.
Страждання – негативний емоційний стан, пов'язаний з отриманням інформації про неможливість задоволення важливих життєвих потреб, які до цього моменту уявлялись більш чи менш ймовірними. Частіше всього протікають в формі емоційного стресу. Страждання має характер астенічної емоції.
Гнів – негативний емоційний стан, як правило, протікає в формі афекту і викликає зниження вольового і інтелектуального контролю особи над собою і своїми діями.
Страх – негативний емоційний стан, який з’являється при отриманні суб’єктом інформації про можливу загрозу для його життєвого благополуччя, про реальну чи уявну небезпеку, яка йому загрожує.
Сором – почуття, що виникає в результаті усвідомлення людиною невідповідності своїх дій та вчинків тим нормам, яких вона повинна дотримуватися в своєму житті.
Великий англійський вчений Чарлз Дарвин висунув гіпотезу, що виразні рухи, які супроводжують почуття людини, виникли від інстинктивних рухів її тваринних предків.
Почуття людини за виникненням пов’язані з безумовними рефлексами, але носять суспільний характер. Основна відмінність почуттів людини і тварин виявляється, по-перше, в тому, що вони в людей складніші, ніж у тварин.
По-друге, у людини багато таких почуттів, яких у тварин немає. Багатство взаємовідносин, які виникають між людьми в трудовому, політичному, культурному, сімейному житті, призвело до виникнення великої кількості саме людських почуттів.
