Сприймання являє собою психічний пізнавальний процес, який полягає у відображенні предметів та явищ оточуючого світу у їх цілісності. На відміну від відчуттів. Які відображають окремі властивості предметів і явищ при сприйманні відображаються цілісні образи об’єктів оточуючого світу при безпосередньому впливі подразників на органи чуття. Сприймання не зводиться до суми окремих відчуттів, а являє собою більш складний, вищий рівень чуттєвого пізнання світу, проте сприймання завжди базується на відчуттях і являє собою узагальнення цих відчуттів.
Предметність сприймань виявляється в акті об’єктивації, тобто віднесенні інформації про оточуючий світ до цього світу.
Цілісність сприймання означає, що у людини в процесі сприймання відображаються предмети як цілісні образи в сукупності їх окремих властивостей і якостей.
Структурність сприймання означає, що людина сприймає не окремі властивості об’єктів, а їх узагальнену структуру.
Константність сприймання забезпечується здатністю перцептивної системи пристосуватись до постійно змінюваних умов оточуючого середовища і завдяки цьому відбувається сприймання об’єктів як відносно постійних за формою, розміром, кольором.
Перцептивна система – це система аналізаторів, яка забезпечує сприймання предметів оточуючого світу,
Осмисленість сприймання означає, що сприймання завжди тісно пов’язане з мисленням і сприйняти об’єкт – це значить зрозуміти його сутність і віднести цей об’єкт до певного вже відомого плану об’єктів, позначити його відповідним словом.
На особливості сприймання предметів впливають не лише подразники та стан перцептивної системи, але й особливості самої людини.
Вплив на сприймання предметів особливостей особистості самої людини (її досвіду, інтересів, поглядів) називається аперцепцією.
Сприймання як відчуття мають рефлекторну природу. В основі сприймань лежить функціонування системи аналізаторів, які діють на комплексні подразники. Для виникнення сприймань необхідно 2 види зв’язків:
- внутрішньо-аналізаторні зв’язки, коли діє подразник однієї і тієї ж модальності.
- між аналізаторні зв’язки, коли діють комплексні подразники, які впливають на рецептори різних аналізаторів.