Художній образ є способом мислення в мистецтві, художнім узагальненням, яке в конкретно- чуттєвій формі розкриває сутність зображуваного. У ньому реалізується складна діалектика конкретного та абстрактного, загального та індивідуального. Художні образи багатозначні, гнучкі, здатні вступити у зв’язки з іншими образами, для них характерна чуттєва і смислова конкретика. Найпоширенішими в літературі є образи-персонажі, кожен з яких постає у творі як певна модель зі своїми структурними елементами. У структурі художнього твору важливу роль відіграють образи, які виражають емоцію, враження, настрій і є результатом творчого процесу, що виявляється у метафоризації, символізації, навмисному перебільшуванні. Це ліричні образи. В основі художнього образу – конкретно - чуттєві враження про дійсність, але водночас він може бути результатом домислу і вимислу. Цей аспект літературної творчості представлений практично в усіх літературних творах. У літературному творі образи перебувають у взаємозв’язку і становлять певну систему – логічне, закономірне,гармонійне поєднання елементів у цілісне утворення.