Правовою основою функціонування сільськогосподарських кооперативів в Україні є закони України від 17 липня 1997 р. «Про сільськогосподарську кооперацію» та від 10 липня 2003 р. «Про кооперацію».
Закон України «Про кооперацію» визначає кооператив як юридичну особу, утворену фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Основними ознаками кооперативу є:
- Кооператив – це, насамперед, добровільне об'єднання.
- Членський характер об'єднання.
- Рівноправність членів, яка означає не лише рівність прав, але й рівність обов'язків, однакову відповідальність, а головне – що кожен член кооперативу має лише один голос, незалежно від кількості внесених паїв.
- Пайовий характер майна кооперативу; обмеження виплат часток доходу на пай.
- Розподіл прибутків кооперативу відбувається незалежно від паю, який вніс член кооперативу, а залежно від наслідків тих господарських операцій, які провів кооператив.
- Головною метою діяльності кооперативу є не одержання високого прибутку на вкладений капітал, як у акціонерному товаристві, а збільшення доходів і добробуту своїх членів, зменшення їхніх витрат на споживання.
- Досягнення мети кооперативу за допомогою ведення спільної діяльності.
- Обов'язкова участь членів кооперативу в його діяльності.
Визначення поняття сільськогосподарського кооперативу наведено у ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», де зазначено, що сільськогосподарський кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.
Головними ознаками, які визначають належність кооперативу до сільськогосподарського є: по-перше, розташування його в сільській місцевості; по-друге, ведення сільського господарства, обслуговування його потреб або потреб сільського населення.
Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» поділяє сільськогосподарські кооперативи залежно від цілей, завдань та характеру діяльності, на виробничі та обслуговуючі.
Сільськогосподарський виробничий кооператив – юридична особа, утворена шляхом об’єднання фізичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства на засадах обов’язкової трудової участі у процесі виробництва (ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію).
До основних ознак виробничого сільськогосподарського кооперативу належать такі:
- засновниками і членами виробничого сільськогосподарського кооперативу можуть бути тільки фізичні особи;
- обов'язковою є трудова участь членів у діяльності виробничого кооперативу;
- змістом його діяльності є спільне виробництво продукції сільського, а також рибного й лісового господарства;
- це одна із організаційних форм підприємництва, метою якого є отримання доходу.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив – кооператив, створений для надання послуг переважно членам кооперативу та іншим особам з метою провадження їх сільськогосподарської діяльності.
Обслуговуючим сільськогосподарським кооперативам властиві такі ознаки:
- їх членами можуть бути як фізичні, так і юридичні особи;
- основним змістом їх діяльності є обслуговування потреб сільськогосподарського виробництва, переважно – членів кооперативу;
- обов'язковою є участь членів у господарській діяльності кооперативу;
- вони не ставлять за мету отримання прибутку.
Залежно від виду діяльності обслуговуючі кооперативи поділяються на: переробні, заготівельно-збутові, постачальницькі, сервісні та ін.
До переробних належать кооперативи, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м'ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів із льону, коноплі, лісо- й пиломатеріалів та ін.).
Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, надають маркетингові послуги тощо.
Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, потрібних для виготовлення сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; підготовки сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам.
Сервісні кооперативи здійснюють технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, еколого-відновні роботи, ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу; займаються телефонізацією, газифікацією, електрифікацією в сільській місцевості; надають медичні, побутові, санаторно-курортні, науково-консультаційні послуги, послуги з ведення бухгалтерського обліку, аудиту та ін.
