До майна, яке використовується для ведення особистого с\г, належать житлові будинки, господарські будівлі та споруди, с\г техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, с\г та свійські тварини й птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена с\г продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства. Своєрідною основою майна особистого селянського господарства є садиба. Відповідно до ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. Специфіка правового статусу садиби полягає в тому, що в разі відчуження житлового буднику відчужується і вся садиба, якщо інше не встановлено договором або чинним законодавством. С\г тварини та птиця використовуються для ведення особистого с\г в межах правового режиму, встановленого для них ЦК. У ній передбачається, що тварини є особливим об'єктом цивільних прав і на них поширюється правовий режим речі, крім випадків, зазначених чинним законодавством. Закон не дає вичерпного переліку майна, яке може використовуватись в особистому с\г. Тому, відповідно до ЦК, у власності такого господарства може бути будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, які, за чинним законодавством, можуть йому належати. Крім того, особисте селянське господарство може мати будь-яке майно на праві користування, придбане шляхом укладання договорів оренди, прокату, позички тощо. Особистому селянському господарству належать земельні ділянки не більше 2 га, передані фізичним особам у власність дбо оренду чи придбані на підставі цивільно-правових угод. Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшено у разі виділення в натурі земельної частки та її спадкування членами такого господарства. Громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Іноземні громадяни та особи без громадянства також можуть мати такі ділянки, призначені для цієї мети, але, на відміну від громадян України, тільки на умовах оренди. Особисте селянське господарство може набувати права власності на земельні ділянки на підставі: цивільно-правових угод; безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності; приватизації земельних ділянок, які раніше були надані його членам у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі належних членам господарства земельних часток. Членам особистого селянського господарства земельні частки виділяються в натурі єдиним масивом у спільну часткову та спільну сумісну власність.
