Організаційно-правове забезпечення ефективного використання земель та інших природних ресурсів в аграрному виробництві — це сукупність організаційно-правових засобів, що забезпечують продуктивне, ощадливе, економне, екологічно безпечне використання земель та інших природних ресурсів, їх постійне відтворення і захист від погіршення якості у процесі сільськогосподарського виробництва. Юридичною базою правового забезпечення такого ощадливого використання земель і природних ресурсів є чинне законодавство.
1. Відповідно до Закону про колективне сільськогосподарське підприємство від 14 лютого 1992 р. земля передається у колективну власність або надається у постійне чи тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Колективне сільськогосподарське підприємство має право використовувати у встановленому порядку для потреб господарства наявні на землі корисні копалини місцевого значення, торф, лісові угіддя, водні об'єкти та експлуатувати інші корисні властивості землі. Правові засади ефективного природокористування у сільському господарстві передбачаються також щодо інших суб'єктів господарювання — державних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств тощо. Згідно з Законом "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. користування землею та іншими природними ресурсами підприємство здійснює у встановленому порядку за плату, а у випадках, передбаченим законодавчими актами України, на пільгових умовах.
Сільськогосподарське підприємство зобов'язане своєчасно здійснювати природоохоронні заходи, спрямовані на зниження і компенсацію негативного впливу його виробництва на природне середовище, здоров'я людей. Фінансування таких заходів робиться за рахунок власних коштів від продажу його майна або ж за рахунок бюджету відповідної місцевої ради або держави. В той же час таке підприємство несе відповідальність за додержання вимог і норм щодо охорони, раціонального використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, надр, лісів, інших природних ресурсів, відшкодовує збитки, завдані в результаті його діяльності. Закон "Про селянське (фермерське) господарство" (в редакції від 22 червня 1993 р.) передбачає порядок надання земель для його ведення, встановлює конкретні розміри ділянок, які можуть передаватися у власність та користування, визначає права і обов'язки щодо ефективного використання та охорони земель, закріплює право селянського (фермерського) господарства на використання загальнопоширених корисних копалин, водних об'єктів, лісових, мисливських угідь та інших природних ресурсів.
Право на одержання ділянок, інших природних ресурсів, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, гарантує суб'єктам такої діяльності у сільському господарстві Закон "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. Створення необхідної природноресурсової бази для всебічного задоволення виробничих потреб, розвитку соціальної інфраструктури передбачається законодавством про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві. Забезпечення ефективного використання земель та інших природних ресурсів здійснюється за допомогою законодавства про використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища та забезпечення екологічної безпеки.
Закон "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. визначає форми власності на природні ресурси, права громадян, які працюють у сільському господарстві, на участь у розробці та здійсненні заходів щодо раціонального і комплексного використання природних ресурсів, здійснення громадянами та юридичними особами агропромислового комплексу спеціального, а у випадках, передбачених законом, і загального природокорис
