Перший закон Ньютона (закон інерції)
Існують такі системи відліку, в яких центр мас будь-якого тіла, на яке не діють ніякі сили або рівнодійна діючих на нього сил дорівнює нулю, зберігає стан спокою або рівномірного прямолінійного руху, допоки цей стан не змінять сили, застосовані до нього
Другий закон Ньютона: базовий закон динаміки
Прискорення матеріальної точки прямо пропорційне силі, яка на неї діє, та направлене в сторону дії цієї сили
Третій закон Ньютона: закон дії та протидії
Сили, що виникають при взаємодії двох тіл, є рівними за модулем і протилежними за напрямом.
Си́ла — фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл. При дії незрівноваженої сили на фізичне тіло його рух змінюється, тобто тіло набуває прискорення.
Ма́са — фізична величина, яка є однією з основних характеристик матерії, що визначає її інерційні, енергетичні та гравітаційні властивості.
Імпульсом або вектором кількості руху в класичній механіці називається міра механічного руху тіла, векторна величина, що для матеріальної точки дорівнює добутку маси точки на її швидкість та має напрямок швидкості.
Зовнішня сила - це міра взаємодії між тілами. До зовнішніх сил відносять також опорні реакції.
Зовнішні сили поділяють на об'ємні сили і поверхневі сили. Об'ємні сили прикладені до кожної частки тіла. Прикладом об'ємних сил є сили ваги і сили інерції.
В результаті дії зовнішніх сил усередині тіла виникають внутрішні сили. Внутрішні сили - це міра взаємодії між частинками одного тіла.
