АРХІТЕКТУРА:Архітектура XIX століття- стриманий, академічний стиль класицизму.Головна мета архітектора-внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення).другій половині XIX ст. класицизм руйнується.Складається напрям, який отримав назву «еклектика» (змішування) характерне використання елементів різних стилів; особливо поширився віденський ренесанс. З орієнтацією на віденську моду побудовані найбільш репрезентативні тогочасні споруди у Києві, Одесі, Львові, Харкові, Чернігові. Серед численних споруд цього періоду виділяються оперні театри вОдесі (архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер, 1884-1887), Києві (В. Шребер, 1897-1901) Львові (3. Горголевський, 1897-1900), будинки Нової біржі в Одесі (О. Бернардацці, 1894-1899), Львівського політехнічного інституту (З. Захаревич, 1873-1877) та інші.ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО:в східноукраїнських землях - українсько-російську єдність в образотворчому мистецтві. Протягом майже всього XIX століття в Російській імперії головним центром освіти була Академія мистецтв у Петербурзі.у живописі початку XIX столітті переважаючим художнім стилем був романтизм. Багатьох художників цього напряму приваблювала Україна — «нова Італія», як її називали.Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини XIX — рух до реалізму — з найбільшою силою прозвучала у творчості членів «Товариства пересувних художніх виставок». Найзнаменитіший живописний портрет Т. Шевченка написаний ініціатором створення товариства передвижників І. Крамським. Ідея правдивого відображення життя народу, критика несправедливості.В. Тропінін: залишався кріпаком будучи відомим художникомТворчість про Україну: «Продаж сіна на Дніпрі», «Ріка Рось біля Білої Церкви», «Хлопчики-рибалки».Шевченко: Зовнішні обставини — заслання, заборона малювати — перешкодили розкритися в повній мірі живописному таланту.в романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка», помітний відхід від чистого академізму. виділяється реалізмом «Судня рада».художня графіка (серія «Живописна Україна» ) — в 1860 р. йому було присвоєно звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв.М. Пимоненко: Майстер побутового жанру. Більшість його робіт, написаних на теми селянського життя, відрізняються щедрістю, емоційністю, високою живописною майстерністю: «Святочні ворожіння», «Проводи рекрутів», «Свати», «Жнива», «По воду», «Ярмарок», інші. Він один з перших у вітчизняному малярстві поєднав побутовий жанр і поетичний український пейзаж. Йому ставили за провину відсутність чіткої національної програми, дуже грубо критикували майстра, який заснував у Києві художню школу.СКУЛЬПТУРАДля скульптури друга половина XIX ст. була періодом виникнення національної реалістичної школи, основоположниками якої стали Л. Позен та П. Забіла. Перший працював в основному в тематично-жанровій скульптурі малих форм, другий – у жанрі скульптурного портрета. Серед творів скульпторів-монументалістів :пам’ятник Б. Хмельницькому в Києві (1888, скульптор М. Микешин). У скульптурі Східної Галичини та Буковини панує академізм.
