Світоглядні уявлення східних слов`ян

Вагомою складовою частиною світогляду стародавніх слов`ян була міфологія.
Характерною рисою міфології східних слов`ян є пантеїзм – філософське – релігійне вчення, за яким бог ототожнюється з природою.
Слов`янська міфологія ділилася на кілька рівнів:

Священними вважали також птахів і тварин. Зокрема, зозуля — сприймалася як провісниця майбутнього; голуб — як символ кохання; ластівка — як доля людини; сова — як символ смерті і пітьми.
Важливе місце у житті східних слов'ян займали численні обрядові свята, що відносилися до настання весни й початку польових робіт (веснянки), літнього сонцестояння (Івана Купала), збору врожаю, а також зимові щедрівки, колядки.
Давні слов'яни вірили в загробне життя, про що свідчать уже згадані поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовувалися князям.