Донауковий період
Міфологічний етап(Тотемізм, Магія, Фаталізм, Анімізм, Фетишизм)
Філософський етап(Аристотель стверджував, що душа не можеіснувати без тіла, проте вона не вичерпується ним. Вона є формою і способом організаціїтіла.Демокрітстверджував, що душа є різновидомречовин, якіутворюються з атоміввогню та підпорядковуютьсязагальним законам. Платон, засновникфілософськогоідеалізму, увіввобігпоняття про складовідуші - розум, мужність, пристрасть, якірозташовані в різнихчастинахтіла.)
Розвиток психології у ХVІІ-ХVШ ст.( Декарт увів у науковийобігпоняттярефлексу як закономірноївідповідіорганізму на зовнішнійподразник. Спінозавважав, щосвідомість - таке ж реальнеявище, як і матерія.Лейбніцвпершевисунувпоняттянесвідомоїпсихіки.Джон Локк фундаторомемпіричної (дослідної) психології.)
Науковий період
Рефлекторне вчення 1. М. Сєченова(У праці "Рефлекси головного мозку"
І.М. Сєченоврозглядаєпсихічніпроцеси як конкретниймеханізмвзаємодіїорганізму з навколишнімсередовищем. Психічніявища - цевідповідімозку на зовнішні та внутрішніподразники.)
Вчення про вищу нервову діяльність І. П. Павлова(І. П. Павлов розкрив принципи роботи головного мозку людини і тварини, експериментально обґрунтував та розробив вчення про дві сигнальні системи.)
Структуральний підхід В. Вундта, Е. Тітченера(В. Вундт заснував у 1879 р. першу у світіекспериментальнулабораторію в Лейпцизькомууніверситеті. Предметом психологіївважавбезпосереднійдосвідсуб'єкта, якийможевивчатися шляхом інтроспекції. Е.Тітченервиступав за поєднанняінтроспекції з експериментом та математикою, щобнаблизитипсихологію до стандартівприродничих наук.)
Функціональний підхід У. Джемса(У. Джеме вважав, що основне завдання психології полягає в тому, щоб зрозуміти функцію і роль свідомості в адаптації індивідуума до змін навколишнього середовища.)
Напрями психології XX ст.(Психоаналіз (З. Фрейд),Біхевіоризм (Дж. Уотсон), Гештальтпсихологія (Вертгаймер, Кьолер), Еклектизм(Л. С. Виготський, Л. С. Рубінштейн, 0.М. Леонтьєв))
