Композиція ( лат. compositio — побудова, складання, поєднання, створення) — побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата. К. виражає взаємини, взаємозв’язок, взаємодію персонажів, сцен, епізодів зображених подій, розділів твору;Роль комп полягає в тому, що композиційні прийоми та засоби доповнюють та поглиблюють зміст зображуваного письменником в сукупності, вони додають твору завершеності і цілісності.
Комп ніби завершує літ- худ форму.Комп виражає взаємозвязок персонажів, сцен епізодів, способів зобр худ світу( розповідь, оповідь, опис, портрет, пейзаж, інтерєр монолог діалог полілог репліка ремарка) і кутів зору, субєктів худ твору(автор розповідач оповідач персонаж)
Комп кожного худ твору індивідуальна, але її типові особл повязані з літ напрямом, стилем ,жанром ,ідейними композиціями, автора, його світоглядом.
Архітекто́ніка (від грец. αρχιτεκτονικη — будівельне мистецтво, архітектура) — художній вираз структурних закономірностей конструкції будівлі, споруди, а також композиції круглої скульптури та об'ємного твору декоративного мистецтва.
Архітектоніка виявляється у взаємозв'язку та взаєморозміщенні тримальних і триманих частин, у ритмічному ладі форм, що робить наочними статичні зусилля конструкції. Частково вона виявляється і в пропорціях, колірному ладі творів і т. п.
У ширшому сенсі архітектоніка — композиційна будова будь-якого твору мистецтва, що зумовлює співвідношення його головних і другорядних елементів.
Виділяють два типи композиції
- подієво-сюжетну (епічні та драматичні)
- неподієву, несюжетну або описову (ліричні твори)
Подієвий тип композиції характерний для більшості епічних і драматичних творів. Композиція епічних і драматичних творів має часопросторові і причинно-наслідкові форми.
Подієвий тип композиції може мати три форми: хронологічну, ретроспективну вільну (монтажну) подієва розповідна(умовна форма) – епічні і ліро-епічні твори
В. Лесик відзначає, що суть хронологічної форми подієвої композиції "полягає в тому, що події... йдуть одна за одною в хронологічному порядку — так, як вони відбувалися в житті. Між окремими діями або картинами можуть бути часові відстані, але немає порушення природної послідовності в часі: те, що раніше відбувалося в житті, й у творі подається раніше, а не після наступних подій. Отже, тут немає довільного переміщення подій, немає порушення прямого руху часу".Пушкин «Капитанская дочка»
Особливість ретроспективної композиції в тому, що письменник не дотримується хронологічної послідовності. Про мотиви, причини подій, вчинків автор може розповісти після їх здійснення. Послідовність у викладенні подій може перериватися спогадами героїв. (Купрін «Олеся»)
Суть вільної (монтажної) форми подієвої композиції пов'язана з порушеннями причинно-наслідкових і часопросторових зв'язків між подіями. Зв'язок між епізодами має частіше асоціативно-емоційний, ніж логічно-смисловий характер. Монтажна композиція характерна для літератури XX століття. Цей тип композиції використаний у романі Ю. Яновського "Вершники". Тут сюжетні лінії зв'язуються на асоціативному рівні.
Різновидом подієвого типу композиції є подієво-розповідна. Суть її полягає в тому, що про одну і ту ж подію розповідають автор, розповідач, оповідач, персонажі. Подієво-розповідна форма композиції характерна для ліро-епічних творів
