1.Грошові кошти.До складу цієї статті включено бухг.рах,на яких обіковується готівка в нац. та іноз. валютах,яка зберігається у банку;залишки коштів на коррах. в НБУ;на рах.обліку обов’язкових резервів та ін.рах.НБУ;коррах. та депозити «овернайт»,відкриті в інших банках.
Сутністною ознакою цих активів є те,що банки можуть їх безпосередньо використовувати для здійснення платежів за дорученням клієнтів або власних платежів, для повернення депозитів та погашення інших зобов’язань.
До еквівалентів грош.коштів належать дорожні чеки,які є у банку та депозити ,розміщені ним в інших банках з терміном погашення до 3 міс.
2.кредити надані клієнтам.Ця стаття включає активи у вигляді вимог банку до позичальників за різними видами кредитів:кредити в поточні д-ть,іпотечні,споживчі,які надано клієнтам юр.ос.-не банкам,органам держ. і місц. управління та фіз.ос.
3. строкові депозити та кредити, які розміщено в інших банках.До цієї групи активів належать короткострокові (з терміном погашення більше ніж 3 міс.) та довгострокові депозити розміщені в ін.банках,а також короткостр. та довгостр. кредити,надані ін.банкам.
4.торговельні цінні папери.До цих активі вналежать ЦП з низьким ризиком,зокрема:держ.облігації,облігації місц.позик,а також облігації,векселі та акції підприємств,що придбані та перебувають у портфелі банку.
Метою придбання даних ЦП банком є отримання прибутку від їх подальшого перепродажу в короткочасовому інтервалі.
5.цінні папери в портфелі банку на продаж.Ця стаття включає рахунки обліку вартості придбаних банком ЦП різних емітентів.Такі ЦП купуються банком з метою їх подальшого перепродажу,тобто на короткий термін.Метою їх придбання є отримання прибутку у разі курсової різниці ,яка виникає у випадку їх продажу за ціною вищою ніж ціна придбання.
6.боргові цінні папери, що утримаються до погашення;.Ця стаття включає рахунки обліку боргових ЦП різних емітентів,придбані банком з метою їх утримання до погашення й отримання за ними відсоткового доходу.
7.довгострокові фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.Ця стаття включає фінансові інвестиції банку в асоційовані і дочірні компанії або у вигляді прямих внесків у статутний капітал,або через придбання пакету акцій.Частка банку у компаніях дозволяє йому брати участь в управлінні або істотно впливати на процес управління такими компаніями.
8. основні засоби та нематеріальні активи.До ОЗ банку належать приміщення,я кому розташований банк,оладнання,офісні меблі.
9.нараховані доходи до сплати- дебіторську заборгованість клієнтів за несплаченими банку доходами за наданими кредитами та іншими послугами
10. інші активи. У складі інших активів розкривається інформація про залишки банківських та коштовних металів у розпорядженні банку;вартість майна,що перейшло у у власність банку як заставодержателя;аванси,перераховані банком за очікуваня послуги(витрати майбутніх періодів);дебіторську заборг. співробітників за внутр. опер. банку.
Найчастіше при оцінці активів використовують метод оцінювання за історичною (первісною вартістю), тобто за ціною, за якою актив був придбаний. Така ціна має підтвердження у вигляді документа. Проте актуальним лишається наближення оцінки активів до їх поточної вартості. Це досягається через застосування специфічних методів оцінювання: поточна (відновлювана) вартість, ринкова вартість активу, теперішня вартість активу, справедлива вартість активу.
Поточна (відновлювана) вартість — сума грошових коштів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання такого самого або аналогічного активу на дату складання балансу. Така оцінка найчастіше застосовується до основних засобів.
Ринкова вартість активу — чиста вартість його придбання або реалізації на активному ринку. Її визначають двома способами: як вхідну ціну (ціна придбання) або як вихідну ціну (ціна продажу). Так, ринковою вартістю цінних паперів звичайно є сума, яку можна отримати від продажу їх на фондовому ринку.
Теперішня вартість активу — теперішня (дисконтована) вартість майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу в умовах звичайної господарської діяльності.
Справедлива вартість активу — сума, за якою актив може бути обміняний в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.