Застосування концепції ринкової сегментації дозволяє банку досягти максимальної результативності маркетингової діяльності шляхом використання своїх сильних сторін з урахуванням реальних умов на ринку.
Сегментація – це поділ усього ринку на окремі частини (сегменти), кожен з яких охоплює більш або менш однорідні групи потенційних покупців з приблизно однаковими споживчими перевагами і стереотипом поведінки.
Мета сегментації – максимальне проникнення банку на ці сегменти ринку замість того,щоб розпилювати зусилля всьому ринку. Політика сегментації ринку передбачає виділення окремих частин (сегментів) ринку, що відрізняється один від одного характеристиками попиту на товари та послуги і реакцією на маркетингові дії.
Виокремлення сегментів на ринку корпоративних клієнтів може бути засноване в масштабах і специфіці їх діяльності, географічному розташуванні, галузевій належності, характері діяльності (імпортер, виробник, переробне підприємство тощо), чисельності персоналу (у межах певної вилки).
Сегментація ринку — процес розподілу споживачів на групи на підставі різниці у потребах, характеристиках або поведінці.
Стратегія сегментації ринку дозволяє банку забезпечити концентрацію ресурсів на тих сферах діяльності, де є максимальні переваги або, принаймні, мінімальні недоліки. При виокремленні сегментів і виборі цільового з них варто враховувати масштаб ринку та тенденції його розвитку.
Критерії сегментації:
• кількісні параметри сегмента; «доступність сегмента для банку;
• суттєвість сегмента;
• прибутковість сегмента;
• сумісність сегмента з ринком основних конкурентів;
• ефективність роботи на обраному сегменті ринку;
• захищеність обраного сегмента від конкурентів. Сегментація ринку включає визначення окремих груп схожих
клієнтів, які поводять себе не так, як інші клієнти.
Напрями сегментації розробляються, виходячи з того:
• хто купує та як;
• кому купують.
Категорії сегментації мають бути:
«вимірні;
•доступні;
«життєздатні;
• однорідні; «доречні. Групи клієнтів:
А — корпоративний ринок;
В — роздрібний ринок;
С — кредитно-фінансові установи;
О —- урядовий ринок.
